У Парижі померла легенда французького кіно Анні Жирардо

На 80-му році життя в Парижі померла знаменита актриса Анні Жирардо, власниця нагород Берлінського і Венеціанського фестивалів та премії «Сезар». В останні роки актриса майже не знімалася: у 2006 році вона зі звичною для неї сміливістю повідомила про те, що у неї діагностовано хворобу Альцгеймера. А вчора, 28 лютого, стало відомо, що Анні Жирардо не стало.

«Можливо, це була найбільша акторка французького кіно повоєнного часу. У будь-якому разі, для мене, як режисера, так і чоловіка, вона залишиться найкращим спогадом. Це була виняткова жінка як на знімальному майданчику, так і поза ним», - сказав режисер Клод Лелюш.

Анні Жирардо народилася в Парижі 25 жовтня 1931 року. Її мати працювала акушеркою. Тож спочатку Анні хотіла обрати кар'єру лікаря, мріючи, однак, про сцену. Батьки підтримали її, і Анні спочатку вступила на акторські курси, а потім у Паризьку консерваторію драматичних мистецтв.

Популярність прийшла до Жирардо після того як Лукіно Вісконті запросив її на головну жіночу роль у картині «Рокко та його брати» (1960).

У «Рокко», який виборов «Срібного лева» у Венеції, в двох інших головних ролях знялися Ален Делон і Ренато Сальваторі. Ці чоловіки зіграли важливі ролі й у долі Жирардо. Сальваторі став її чоловіком, а Делон - близьким другом.

До речі, дружила Анні й з президентом СРСР Михайлом Горбачовим, який називав її своєю улюбленою актрисою і спеціально приїжджав до Франції для участі в телепередачі про неї.

Жирардо ставала лауреатом Канського (2001) і Венеціанського (1965) кінофестивалів та володарем національної французької кінопремії «Сезар» (1995).

Глядачі запам'ятали Анні Жирардо завдяки роботам у Клода Лелюша («Жити, щоб жити») і Андре Кайата («Померти від кохання» і «Кожному своє пекло»). А з останніх картин помітні ролі у фільмах «Піаністка» й «Приховане» австрійського мізантропа Міхаеля Ханеке.