Художнику треба постійно щось переживати, інакше робота буде порожньою

Про творчий процес розповіла майстер з живопису Юлія Гетьман

Вже два тижні лучани та гості міста у Палаці культури мають можливість милуватися художньою виставкою картин Юлії Гетьман. Вона працює в техніці станкового та декоративного живопису, однак свою творчість починала із художньої кераміки. Споглядаючи картини, які Юлія представила цього разу волинській публіці, розумієш, що художниця має своєрідний стиль, мету, своє бачення, не схиляється до загальних думок і любить експериментувати. Її картини переповнені любов’ю і створені для настрою.

— Ось погляньте на картину Юлії, де вона зобразила синіх птахів, які у гніздечку знесли яйця-писанки. Це відразу мені впало в очі, — ділиться своїми враженнями від виставки художник Орест Хмельовський. — Думаю, слава Богу, що таке з’являється. Юля експериментує у багатьох напрямках, вибирає власний стиль, створюючи різноманітність. Спробуйте у сучасному розхристаному світі запропонувати власний стиль життя при нинішніх стереотипах, що прийшли до нас із чужих земель і нав’язуються нам як наше? На жаль, ми їх переймаємо і таким чином сприяємо виродженню нації. Юлія ж своїм мистецтвом намагається зберегти давні традиції. Вона ніби переконує, що мусимо оглядатися назад, щоб зрозуміти, куди ми йдемо.

Інші мистецтвознавці говорили про те, що картини Юлії Гетьман композиційно дуже грамотно побудовані і кожна робота має якесь філософське значення. А це дуже важливо, бо коли глядач просто споглядає колір і немає бажання проникнути в саму роботу, то це є недоліком художника.

— Юлія показує людям, що незважаючи на важкий час, можна зберігати первісну чистоту, дану від Бога, — каже її колега Анатолій Стельмах. — Для неї важливі не тільки колір і композиція, а й філософське наповнення — у картинах присутній сплеск оптимізму.

Це не перша персональна виставка Юлії Гетьман. Свої роботи вона також демонструвала у Рівному, брала участь у збірних виставках від художнього фонду у Тернополі, за кордоном у Польщі. А її перша персональна виставка поїхала у Німеччину й там залишилася.

— Після закінчення Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва перебралася до Луцька, — розповідає про свій творчий шлях Юлія Анатолівна. — (Вона народилася у м. Жовті Води Дніпропетровської області — авт.). Працювала спочатку в художньому фонді як кераміст. Їздила по об’єктах, виконувала дуже великі замовлення, бралася за таку роботу, що чоловіки дивувалися, як я тягаю ті форми. На жаль, до сьогодні не збереглося об’ємне рельєфне панно, яке виконала в одному з готелів, та розпис. Після народження дитини керамікою стало важко займатися, бо ще й почала викладати в університеті, тому паралельно освоювала живопис. Та все це — творчий процес, і нема значення, чи з соломки я плету, чи малюю, можна виразити себе у будь-якій техніці, в тому, до чого душа лежить.

На запитання, скільки вже картин намалювала, художниця однозначно відповісти не змогла. Але наголосила, що на виставці представлено не всі роботи, частина з них знаходиться у майстерні. А взагалі вона обліку своїм роботам не веде, хоча часто цікавляться саме кількістю намальованого.

— На створення картини надихає певний внутрішній стан, — розкриває секрет творчості художниця. — Є якесь внутрішнє бажання малювати. Особливо коли бачиш щось прекрасне, якимось чином хочеться його зафіксувати, навіть не сфотографувати і перенести точну його копію, а передати саме враження від побаченого, тобто воно мною інтерпретується, і я можу трохи іншого змісту надати. Коли малюю, обов’язково переживаю якісь враження, бо хочеться, щоб робота мала певну енергетику. Не можна художнику бути байдужим, треба перебувати у момент творчості у якомусь стані і постійно щось переживати, інакше робота буде порожньою.

Загалом, як зізналася Юлія Гетьман, глядачі завжди сприймають її роботи позитивно:

— Їм вдається зчитати мій настрій, скажімо, потрапити на ту хвилю, що й я, перебуваючи в роботі. Зараз Юлія готується до вступу у Національну спілку художників. Старші колеги схвалюють її намір. Зокрема член національної спілки художників України Світлана Костукевич сказала, що пані Юлія є непересічною особистістю і представила доробок уже зрілої творчої діяльності, з якої хочеться зробити якісь висновки. А ще жартома додала, що тепер спостерігається тенденція, що жінок-художниць більше, ніж чоловіків.

Людмила ШИШКО