Співачка Мія: Запорукою визнання тебе як виконавця є індивідуальність

Співачка Мія (Марічка Крумшин) народилася 4 травня 1989 року в м. Даугалпілс (Латвія) в сім’ї священика. В ранньому віці переїхала до України. У 2004 році закінчила музичну школу по класу бандури. На даний момент навчається на 5 курсі юридичного факультету Львівського національного університету ім. Франка. З 2005 року почала займатися вокалом з Лесею Селістрою, яка працювала також із Русланою, Наталкою Карпою, Інесою Братущик та іншими відомими виконавцями. Мія брала участь у багатьох фестивалях та конкурсах. Стала володаркою Гран-прі на фестивалі «Кришталеві грона», здобувала перші місця на фестивалях «Цвіт папороті», «На крилах дитинства» та інших. З початку 2008 року — співачка продюсерського центру KARPARATION. В інтерв’ю газеті «Відомості» вона розповіла про те, як потрапила у фінал відбору на «Євробачення-2010», чому не перемогла і як змінилося її життя після конкурсу.

— Який період ти можеш назвати найвдалішим у своїй кар’єрі?

— Все тільки починається! Після «Євробачення» відбулося дуже багато змін. Я зрозуміла, як потрібно ставитись до музики, як правильно поводитись і як саме рухатись далі. Цей період я називаю визначальним — «Євробачення» дало мені багато можливостей. Цілюсь на фестиваль «Сопот», що проходить у Польщі. Також дуже-дуже хочу потрапити на конкурс «Сан-Ремо» — це світова сцена. А от коли я вперше виступлю на стадіоні «Wembley», тоді на твоє запитання відповім абсолютно ствердно: «Це і є мій золотий період»!

— А хто підштовхнув тебе взяти участь у відборі на «Євробачення-2010»?

— Мої продюсери — Наталка Карпа та Ярослав Степаник. Це було так несподівано! Ввечері дізнались, а зранку — на поїзд.

— Кого з учасників відбору вважала своїми конкурентами?

— Мені ще на першому відбірковому турі сподобались Альоша і Макс Барських. Вони вирізнялись… А пісню «Dessel Dreams» я назвала б абсолютно форматною для «Євробачення»…

— Які емоції та спогади лишилися після відбору на цей пісенний конкурс?

— Оскільки все сталося настільки спонтанно, в мене не було пісні під «Євробачення». Але почувши про можливість, одразу спробувала. І сьогодні «двадцятка» — це для мене досягнення! Але те, що було після самого конкурсу, напевно, найприємніше. Багато людей підходило до мене, цікавились звідки я, скільки пісень в репертуарі… Ігор Ліхута (директор «MTV»), Савік Шустер — ці люди дуже мене підтримували. А після самого конкурсу Савік підійшов і став мене заспокоювати, сказав: «Все в тебе у музиці вийде!», а я вже була щаслива від самої його турботи. Такі люди надихають… Також «Євробачення» зібрало всіх продюсерів першої величини: Могилевська, Чорний, Клімашенко, Рибчинський… ще б Фальосу і Нікітіна — і був би просто весь склад (сміється)…

— Можливо, у тебе змінились думки про когось із учасників?

— «Никогда не обсуждай коллег, тем более на публике» — це моє правило. Хоча для мене поведінка окремих артистів була незрозумілою…

— На твою думку, відбір на «Євробачення-2010» був справедливим?

— Думаю, що так. Хоча…

— Перемогу взяла Альоша. Але всім відомо, що пісня, яку вона співала на відборі, виявилась плагіатом…

— І шкода, що Альоші не дали виконати ту пісню, яка звучала в фіналі конкурсу. Попередня пісня була цікавіша і більш виграшна.

— Так, на «Євробаченні» вона виконала зовсім іншу композицію. Але хіба за всіма умовами так мало б бути?

— Ось це, власне, є несправедливим. Мав знову відбуватися конкурс, але Україна і так стільки зазнала проблем та витрат, що наше керівництво, яке везло учасника, просто відмовилось від чергового відбору.

— Якби відбір провели заново, які ти мала б шанси на перемогу?

— Великі! Якби мені дали хоча б один повний день перед подачею заявки…

— Скажи, як, на твою думку, правильно досягати успіху у шоу-бізнесі?

— Я об’їздила дуже багато фестивалів. Перетиналася з багатьма виконавцями, які зараз теж стартують. І тоді я вже багато бачила продюсерів, спонсорів. Я розсилала всім, кому могла, свої пісні… Але опинившись в шоу-бізнесовому середовищі, зняла рожеві окуляри і зрозуміла для себе, що найголовнішою запорукою визнання тебе як виконавця є індивідуальність, яку ти сам маєш розвивати.

Заштампованість нікому сьогодні вже не цікава, таких багато. І друге — це порозуміння з продюсером. Тоді не буде сварок, стресів. Свого часу і Нікітін, і Маркус Шоссоу не були кращими продюсерами, тими, якими є зараз, потрібно для цього робити щось, і успіх прийде. Всього можна досягти, і я абсолютно в цьому переконана!

Спілкувалася Аліна КАЦ