У теорії відносності Альберта Ейнштейна починають сумніватися
У ході досліджень із використанням надточних інструментів новітнього покоління під сумнів поставлена постійна величина швидкості світла й, як наслідок, теорія відносності Альберта Ейнштейна
У ході досліджень із використанням надточних інструментів новітнього покоління під сумнів поставлена постійна величина швидкості світла й, як наслідок, теорія відносності Альберта Ейнштейна.
Як повідомляє «ІТАР-ТАРС», проведений відомим австралійським астрофізиком Джоном Веббом і його учнями аналіз проходження світла віддалених галактик через утворені з’єднаннями металів космічні хмари показав, що константа в сучасній науці — число альфа — не є такою. Вона може бути більшою або меншою залежно від того, з якої точки простору проводиться її вирахування.
Як відомо, постійна тонкої структури (альфа) визначає електромагнітну взаємодію й уважається сучасною фізикою незмінною й непорушною, що лежить в основі наукового розуміння світобудови. Перетворення константи альфа в змінну величину позбавляє сучасну науку ще одного положення, яке здавалося непорушним, — симетрії Лоренца.
Симетрія Лоренца, яка говорить про те, що закони фізики ідентичні на всьому просторі Всесвіту, лежить в основі спеціальної теорії відносності Ейнштейна й постулату про незмінність швидкості світла.
Зараз ці наріжні положення сучасної фізики, включаючи постійну величину швидкості світла, поставлені під сумнів.
Ще один можливий наслідок відкриття Вебба — підтвердження так званої струнної теорії світобудови, яка припускає наявність паралельних світів.
