Учені пояснили, як рослини вижили в Чорнобилі
Льон адаптувався до високих рівнів радіації в Чорнобилі завдяки роботі «рятувальної» мережі білків у своїх клітинах, що в майбутньому допоможе зрозуміти високу стійкість деяких рослин до забруднення ґрунту радіонуклідами, повідомляє журнал Environmental Science & Technology.
Льон адаптувався до високих рівнів радіації в Чорнобилі завдяки роботі «рятувальної» мережі білків у своїх клітинах, що в майбутньому допоможе зрозуміти високу стійкість деяких рослин до забруднення ґрунту радіонуклідами, повідомляє журнал Environmental Science & Technology.
Міжнародна команда вчених зі Словаччини, України й США пояснила здатність льону адаптуватися до несприятливих умов у зоні Чорнобильської АЕС. У своїй роботі вчені використовували аналіз протеома (сукупності всіх білкових молекул) насіння льону.
На думку дослідників, чорнобильська катастрофа виявила не такий сильний вплив на навколишнє середовище, як вважалося раніше. Різні види рослин, що живуть поблизу атомної станції, пристосувалися до високих рівнів забруднення ґрунту радіонуклідами. Однак яким саме чином рослини справляються з радіацією, залишалося незрозумілим.
Біологи виростили рослини льону сорту «Київський» у районі Чорнобильської АЕС і зрівняли білковий склад їх насіння з білками насіння льону, вирощених у чистому ґрунті. З'ясувалося, що радіаційний вплив торкнувся невеликого числа білків — усього лише п'ять відсотків від усього протеома насіння. Але в це число входять молекули, що брати участь у передачі клітинами хімічних сигналів і захисту від стресових впливів, що може допомогти рослинам уникати дії радіації.
Крім того, у протеомі насіння із району ЧАЕС підвищилася кількість молекул холін-монооксигенази, що брали участь у синтезі речовини гліцинбетаїну — речовини, що є сильним радіопротектором. Нарешті, у складі насіння «брудного» льону зросла кількість білків — транскрипційних факторів, що регулюють роботу різних генів.
На думку вчених, білки, якими збагачене насіння льону із Чорнобиля, залучені в єдину «рятувальну» мережу, що працює в умовах радіаційного стресу. «Таким чином, захист від шкідливої дії радіонуклідів відбувається декількома доповнюючими один одного шляхами», — вважає керівник роботи Мартін Хайдуч із Інституту генетики й біотехнології рослин (Братислава, Словаччина).
Надалі біологи проведуть дослідження другого й третього поколінь чорнобильського льону, щоб перевірити й уточнити свої результати і їх пояснення. Для цього також будуть використані дані, отримані при вивченні інших рослин із зони ЧАЕС.
