Учені: Водорослеві ліси Гренландії борються із закисленням океанів

Ліси гігантських бурих водоростей — ламінарій — біля берегів Гренландії в літній період поглинають достатню кількість вуглекислоти, щоб запобігти закисленню (підвищенню кислотності) морської води навколо острова. До такого висновку прийшли вчені з Данії, автономним регіоном у складі якої є Гренландія, повідомляє агентство FlashNord.

Як наголошується в дослідженні співробітників Орхуського університету, опублікованому в науковому журналі Science Advances, арктичні водорості здатні перешкоджати скороченню популяцій молюсків і морських їжаків, чиї черепашки та панцирі, які складаються зі з’єднань кальцію, розчиняє вода з надмірно низьким показником pH. Проблема закислення океанів тісно пов’язана з глобальним потеплінням. З підвищенням концентрації CO2 в атмосфері Землі, все більша його кількість розчиняється і в морській воді, утворюючи вугільну кислоту (саме через неї газована вуглекислим газом вода має кислуватий присмак).

«Ліси ламінарій можуть допомогти підвищити pH океанічної води і потенційно стати притулком для ряду морських тварин в більш кислому океані», — заявила датському новинному порталу videnskab.dk керівниця дослідження Дортен Краус-Єнсен.

У процесі фотосинтезу за допомогою сонячного світла морські водорості поглинають вуглекислий газ, однак з настанням темряви вони, навпаки, виділяють його у воду, тому її водневий показник коливається залежно від часу доби. Краусе-Єнсе та її колеги хотіли встановити, як цей процес протікає під час полярного дня, коли сонце не заходить за горизонт. 24-годинні виміри, здійснені в районі затоки Діско на заході Гренландії, показали, що pH морської води у водоростевому лісі під час полярного дня стабільно підвищувався протягом усієї доби. На півдні острова, де день, як і раніше, змінювався ніччю, спостерігалися коливання pH води в обидві сторони.

Данці відзначають, що під час полярної ночі водоростеві ліси за полярним колом, швидше за все, будуть виділяти підвищену кількість CO2 у воду, однак у холодний період живі організми в арктичних водах менш чутливі до змін умов навколишнього середовища. Єнсен також зазначає, що з потеплінням світового клімату ліси ламінарій в Арктиці будуть розростатися, підвищуючи їхній сукупний вплив на кислотність води.

Як наголошується в доповіді, представленій ООН Міжурядовою групою експертів зі зміни клімату в 2013 році, водневий показник Світового океану знизився на 0,1 моля з 1700 року. До кінця століття він може знизитися ще на 0,2-0,4 моля. Незначні на перший погляд зміни можуть мати серйозні наслідки для морських екосистем, особливо в Арктиці, де природний баланс особливо крихкий.