Учені: Позаземне життя може існувати в атмосферах «невдалих зірок»

Астрономи з Великобританії припускають, що у верхніх шарах атмосфери коричневих карликів може існувати життя, говориться в статті, розміщеній в електронній бібліотеці arXiv.org, повідомляє «РИА «Новости».

«Для зародження життя не обов'язково мати землеподібну планету, що володіє твердою поверхнею. Ще в 1976 році Карл Саган припустив, що у верхніх шарах атмосфери газових гігантів можуть існувати організми-«вітрила» і організми-«повітряні мішки», які харчуються енергією сонця і ширяються на потоках, що виходять з глибинних шарів планети», — заявив Джек Йейтс з Единбурзького університету (Шотландія).

Коричневими карликами, перші з яких були знайдені в 1995 році, астрономи називають перехідні об'єкти між зірками і планетами. Маса таких зірок, що «не відбулися», (менше 7% від маси Сонця) занадто мала для виникнення термоядерної реакції в їхніх надрах. Тому коричневі карлики поступово згасають і охолоджуються.

За останні роки вчені відкрили ряд незвичайних рис коричневих карликів — наявність погоди на них, свинцевих і мінеральних «хмар» та інших властивостей, що змушує багатьох астрономів вважати, що вони насправді — дуже великі планети, а не зірки.

У 2013 році, як розповідає Йейтс, астрономи відкрили незвичайний коричневий карлик — вкрай холодну «невдалу зірку» WISE 0855 в сузір’ї Гідри. Як з’ясували вчені вже в цьому році, її поверхня і атмосфера настільки холодні, що в ній існують густі водні хмари й інші явища, більше характерні для планет, ніж для зірок. Крім того, виявилося, що атмосфера коричневих карликів містить всі «елементи життя», крім фосфору, — кисень, водень, вуглець, азот.

Це наштовхнуло Єйтса і його колег на думку, що подібні зірки теж можуть бути вогнищами життя, подібного «вітрила» і «мішкам» Карла Сагана. Вони перевірили, чи можливо таке в принципі, використовуючи ті ж рівняння й ідеї, які великий американський вчений застосував для формулювання своєї гіпотези 40 років тому.

Британських послідовників Сагана цікавило, яких максимальних і мінімальних розмірів можуть досягти організми в атмосфері «невдалої зірки», щоб не впасти в нижні шари атмосфери чи не бути віднесеними у відкритий космос.

Як показали їхні розрахунки, навіть при повній відсутності потоків повітря, що піднімаються з глибинних шарів коричневих карликів, в їхній атмосфері зможуть існувати мікроби, за розмірами приблизно в 10 разів менші типових земних бактерій.

Якщо ж в атмосферах коричневих карликів будуть існувати потужні висхідні потоки повітря, аналогічні тим, що є на Юпітері і Сатурні, тоді в їхній атмосферах можуть існувати більш великі істоти, схожі на описаних Карлом Саганом. Таким чином, можна припускати, що життя в атмосферах «невдалих зірок» дійсно може зародитися.

Чому це важливо? За поточними оцінками астрономів, в нашій Галактиці налічується близько мільярда коричневих карликів — набагато більше, ніж потенційних двійників Землі і будь-яких інших планет. Тільки в околицях Сонячної системи їх повинно бути декілька десятків. Побачити ці «невдалі зірки» зможе телескоп «Джеймс Вебб», який запустять у 2018 році, й інші нові обсерваторії. Вивчення спектра коричневих карликів, як підсумовує Йейтс, допоможе знайти сліди життя в їхній атмосфері або переконатися, що його там немає.