З урану, який здає Україна, можна виготовити «грязну» атомну бомбу
У найближчий час Україна готова позбутися більшості своїх запасів високозбагаченого урану. Президент України вважає такий крок внеском нашої держави у загальносвітову справу нерозповсюдження ядерних матеріалів, зміцнення безпеки у ядерній галузі, а також протидію проявам тероризму у цій сфері.
У найближчий час Україна готова позбутися більшості своїх запасів високозбагаченого урану. Президент України вважає такий крок внеском нашої держави у загальносвітову справу нерозповсюдження ядерних матеріалів, зміцнення безпеки у ядерній галузі, а також протидію проявам тероризму у цій сфері. Його намір опозиція називає зрадою національних інтересів країни. То що ж означає відмова від високозбагаченого урану для нас? Що ми втратимо і що здобудемо внаслідок його здачі? «Відомості» з цього приводу вирішили отримати коментар незалежного спеціаліста — професора, доктора фізико-математичних наук, Заслуженого діяча науки і техніки України Георгія Давидюка.
— Георгію Євлампійовичу, поясніть, будь ласка, для початку, що таке високозбагачений та низько-збагачений уран, де їх застосовують?
— Щоб зрозуміти, що таке високозбагачений уран, треба починати із уранової руди. Урану в Україні дуже багато, так само як і цирконію, які є необхідними і основними елементами ядерної енергетики. Але уранова руда, яку добувають в шахтах, складається з атомів двох сортів: в основному це уран-238 і уран-235. Останнього є 0,72%, все решта, в основному, уран-238. Уранова руда не є дуже радіоактивною, і це міф, що на таких шахтах працюють ув’язнені. Там трудяться робітники, і, до речі, вони непогано заробляють. Із цих двох уранів розпадатись може тільки уран-235, той, якого так мало. В ядерній енергетиці, так само як і у військовій техніці, використовується саме уран-235. Він має властивість ланцюгової реакції і виділяє енергію. Для того, щоб одержати паливо для атомної електростанції, для атомних бомб треба уранову руду збагатити ураном-235. Отже, збагачений уран — це той уран, у якому доля урану-235 більша, ніж в природній руді. Наприклад, для ядерних реакторів, а у нас в Україні стоять ядерні реактори російського типу ВВР (водно-водяні реактори), використовується ядерне паливо, в якому урану-235 4-5% — це збагачене паливо. Для військової техніки, атомних бомб використовують високозбагачений уран, в якому урану-235 більше 70%. Але великою проблемою є збагачення уранової руди. Такі технології мають Росія, США, Франція, Англія та інші ядерні держави. Крім того, було колись підписано договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Тим країнам, які його підписали, і Україні в тому числі, заборонено будувати заводи по збагаченню урану. Тому Україна якби хотіла мати цей завод, повинна була б вступити у конфлікт з іншими державами.
Той уран, який Президент хоче здати, називається високозбагаченим ураном, він має приблизно 40-50 відсотків урану-235. Це більше, ніж для атомної електростанції і менше, ніж для створення атомної бомби. Він використовується у наукових дослідженнях, особливо у ядерній фізиці, радіаційній та в інших галузях. Це той уран, який визначає, окрім всього іншого, і престиж держави. Якщо вона має високозбагачений уран, то вважається, що країна є технічно розвинутою, може володіти тонкими технологіями, зокрема в ядерній фізиці, з нею тоді рахуються. Такий уран мають кілька десятків держав, навіть ті, які не мали атомної енергетики, наприклад, Білорусь. І більшість із них його не віддає, Олександр Лукашенко сказав, що ніколи не віддасть. Віддати цей уран — загубити, на мою думку, в якійсь мірі престиж держави.
— Зараз говорять, що для досліджень переходять із високозбагаченого на низькозбагачений уран.
— Так, але низькозбагачений дає дещо інші можливості проводити різні дослідження на сучасному високому технологічному рівні.
— Чому так усі бояться, щоб цей високозбагачений уран не потрапив до рук терористів? Невже з нього можна зробити атомну бомбу?
— З цього урану зробити військову бомбу, таку, наприклад, яка була скинута на міста Хіросіма і Нагасакі, дуже важко. Вона мала основний фактор руйнування — світло, ударну хвилю і опромінення, яке з часом швидко зникає. І якщо зараз у Хіросіми поміряти лічильником радіоактивний фон, то він практично природній. До речі, японці мають одну із найвищих тривалостей життя. Але із цього урану-235 з процентом вірогідності 40-50 можна зробити «грязну» бомбу. Чому «грязну»? Тому що вона розпилюватиме радіоактивні ізотопи, які мають великий період піврозпаду — тисячі років. Це маленькі Чорнобилі. Тому вона дуже страшна. Я розмовляв зі своїми товаришами-ядерниками з Києва, вони кажуть, що зробити з нього таку бомбу — немає проблем. Тому, мовляв, щоб такий уран не потрапив до терористів, його треба здати. Але в Україні він знаходиться під посиленим захистом у спеціальних сховищах, і все це контролюється МАГАТЕ, як, до речі, і в інших країнах. Ще не було в Україні втрати радіоактивних матеріалів, на відміну від Росії. Тому незрозуміло, чому ми повинні його здавати Росії, чому там безпечно, а у нас ні?
— Якщо з ядерною зброєю такі проблеми, то чому б її взагалі не знищити і відмовитися від неї цілим світом?
— Справа в тому, що ядерна зброя зараз втратила військовий фактор, бо кожен знає, коли використає ядерну зброю, то проти нього буде спрямований аналогічний удар, що може призвести до зникнення земної цивілізації, тому ядерна зброя є фактором стримування різних великомасштабних військових дій. Чому не було за стільки багато років після Другої світової війни серйозних конфліктів у Європі? Тому що з’явилася ядерна зброя, боялися. І держава, яка володіє ядерною зброєю, вважається сильною, це надає певні преференції в проведенні своєї зовнішньої політики. Як би там не говорили, що зараз суспільство гуманне, але фактори джунглів — хто сильний, того поважають, — збереглися.
