Знайдений секрет непорочного зачаття: ніякого дива, тільки наука

Даний винахід спростить процес клонування в майбутньому, йдеться в статті, опублікованій в журналі Nature Communications.

"Наша робота ставить під сумнів майже 150-річну догму про те, що тільки запліднення яйцеклітини сперматозоїдом веде до формування повноцінного плода і народження здорового потомства. До цього ми вважали, що тільки яйцеклітина може "перепрограмувати "сперму так, щоб почалося нормальний розвиток ембріона", - заявив Тоні Перрі з університету Бата (Великобританія).

Деякі живі істоти, наприклад, ящірки, кури, риби або багато комах, здатні до партеногенезу - самозапліднення, при якому дві яйцеклітини зливаються одна з одною, утворюючи зародок, або ж жіноча статева клітина спонтанно починає розвиток, незважаючи на "половинчастий" набір хромосом. Для ссавців такий спосіб розмноження зовсім не характерний, і немає жодного виду тварин, який би був здатний до цього навіть в теорії.

Як розповідає Перрі, спроби штучно викликати партеногенез проводилися на початку 2000 років, коли вчені намагалися "обдурити" яйцеклітину хімічним шляхом і змусити її "запустити" програму розвитку ембріона, додавши в живильне середовище розчин хлориду стронцію. Виявилося, що подібний трюк здійснимо, однак такі "половинчасті" ембріони, які вчені називають партеногенотами, неминуче помирають через кілька циклів ділення.

З цієї причини вчені вважали, що яйцеклітини мають унікальні властивості і механізми, які дозволяють їм запустити процес народження нового життя і злиття батьківської та материнської "половинок" ДНК, їх очищення від так званих епігенетичних міток та інші процедур, критично важливих для розвитку зародка.

Виявилося, що це не так. Експериментуючи з подібними ссавцями, автори статті виявили, що вони можуть "перепрограмувати" сперматозоїди, робити їх придатними для злиття з "половинчастою" ДНК партеногенота і продовження розвитку вже у вигляді повноцінного ембріона. За словами вчених, подібний процес завершувався успішно і приводив до народження здорових мишенят у 24% випадків, що є дуже високим шансом на успіх при процедурі клонування.

Мишенята, народжені подібним способом, не відрізнялися від "нормального" потомства гризунів і володіли подібною масою, розмірами, інтелектом, настільки ж часто страждали від тих хвороб, які вражають мишей і могли успішно розмножуватися, даючи здорове потомство при схрещуванні між собою або зі "звичайними "особинами протилежної статі.

Єдиною їх відмінністю від "природних" мишей було змінювання читаності деяких областей їх генома.

Успіх цієї процедури, як відзначають Перрі та його колеги, відкриває дорогу для створення технологій "самозапліднення" людини, які цікавлять медиків з тієї причини, що вони дозволяють отримувати "чисті" лінії ембріональних стовбурових клітин, не викликаючи при цьому етичних проблем, пов'язаних зі знищенням життєздатних зародків. Крім того, партеногенез може допомогти вченим швидше розкривати генетичні корені рідкісних хвороб, створюючи тварин з геномом, що складається з однакових половинок.