Учені розділили свиней на оптимістів і песимістів

Рішення, які приймають песимістичні свині, виявилося більш залежними від оточуючих умов, в той час як оптимістичні свині зберігають життєрадісність за будь-яких обставин, повідомляє Quibbll.

Стаття з результатами дослідження була опублікована в журналі Biology Letters.

Відомо, що сприйняття інформації у людей залежить від їх настрою: в неоднозначній ситуації негативно налаштована людина схильна вірити в поганий варіант розвитку подій, а позитивно налаштована — в хороший.

Крім миттєвого настрою, на сприйняття інформації також впливають базові характеристики особистості: те, що зазвичай позначається як «оптимістичність» (або проактивність характеру) і «пессимістичність» (або реактивність характеру). Взаємодія між двома цими факторами — настроєм і особистісними характеристиками — в кінцевому рахунку визначає то, як людина оцінює ту чи іншу ситуацію.

Вплив першого фактора — настрою — на оцінку неоднозначних ситуацій раніше вже вивчалося у тварин: наприклад, у шпаків і щурів. Однак другий фактор - базові властивості особистості — у таких дослідженнях досі не враховувався. Автори нової статті вирішили з'ясувати, як взаємодія двох цих чинників впливає на оцінку неоднозначних ситуацій у домашніх свиней.

В експерименті брали участь 36 свиней. Їх випадковим чином розділили на дві рівні групи, які містилися в різних приміщеннях. Температура, освітлення і кількість їжі було в них однаковим, проте одне з приміщень було більш комфортним: на підлозі лежало більше м'якої соломи, а сама кімната була просторішою. Розподіл по групах проводили тричі, кожен раз перетасовуючи свиней випадковим чином.

Комфортність умов утримання, за задумом дослідників, повинна була визначати настрій свиней: «хороше» в комфортному приміщенні і «погане» в звичайному.

Перед початком тестової фази всіх свиней навчили асоціювати розташування мисок з типом їжі: свині запам'ятали, що миска в одному кутку кімнати завжди містить смачні солодкі шоколадні цукерки, а миска в іншому кутку — несмачні гіркі кавові зерна. І цукерки, і кавові зерна були покриті цукровою оболонкою, так що свині не могли по запаху визначити, що знаходиться в мисці, не скуштувавши її вміст на смак.

Після того, як у свиней сформувалися стійкі асоціації розташування мисок з типом їжі, починалася тестова фаза. Вчені ставили миски в неоднозначне місце — в середину приміщення — і спостерігали за тим, чи будуть свині пробувати їх вміст.

Виявилося, що свині в такій ситуації поводяться по-різному. Деякі з них, незалежно від того, були вони в комфортному приміщенні або в звичайному, підходили до «неоднозначної» миски і пробували її вміст. Інші ж свині підходили до миски тільки в тому випадку, якщо до цього вони містилися в комфортному приміщенні. Якщо ж вони жили в звичайному приміщенні, то миску вони не перевіряли.

Іншими словами, оптимістичність оцінок свиней з першої групи ніяк не залежала від умов їхнього утримання, а оптімістіность оцінок свиней з другої групи визначалася тим, наскільки комфортними були ці умови. Характер свиней з першої групи автори визначили як проактивний, або оптимістичний, а характер свиней з другої групи — як реактивний, або песимістичний. На рішення песимістичних свиней більшою мірою впливав їхній настрій, в той час як оптимістичні свині зберігали позитивний настрій, незважаючи ні на які труднощі.

Базові риси особистості являють собою стійкі, частково успадковані особливості поведінки людини та інших тварин. Вони відомі у багатьох ссавців і птахів, а також у деяких амфібій і риб та навіть молюсків і комах. Наприклад, недавно індивідуальні риси характеру знайшли в акул.