Учені: мертвий астронавт може стати джерелом життя на іншій планеті

Біолог з Університету штату Луїзіана Гері Кінг, який спеціалізується на вивченні мікроорганізмів, котрі виживають в екстремальних умовах, вважає, що гіпотетичний космонавт або астронавт, який загинув у відкритому космосі, може за певних умов стати джерелом життя на іншій планеті, повідомляє видання «Моя планета».

Одного разу кошмар з фантастичних фільмів — коли астронавт виявляється викинутий у відкритий космос і гине там — може стати реальністю. Його тіло або космічний апарат з його тілом можуть подорожувати в міжзоряному просторі тисячі років, перш ніж виявляться на планеті, умови на якій будуть сприяти зародженню життя.

За словами Кінга, дослідження виживаності мікроорганізмів в екстремальних умовах, наприклад в умовах вкрай низьких температур, дозволяють припускати, що бактерії в тілі людини (навіть мертвої) цілком можуть зберегти життєздатність протягом довгого часу.

Вчений говорить, що для зародження життя потрібно, щоб були дотримані кілька головних умов. По-перше, шансів у тіла в скафандрі не буде ніяких — воно просто згорить в атмосфері будь-якої зручної планети. Тому потрібно, щоб покійний «майор Том» знаходився в космічному апараті, здатному довезти його тіло до поверхні планети. Ще краще, якщо апарат якимось чином буде підтримувати потрібну температуру і захистить труп від космічного випромінювання. Нарешті, космічний апарат повинен вдало розвалитися після приземлення, щоб мікроби космонавта могли вступити в контакт із середовищем планети.

Другий важливий фактор — це час, який мікробам доведеться провести в дорозі. Мікроорганізми можуть виживати протягом тисяч років в космосі, але всьому є межа. Якщо число проведених в міжзоряному просторі років буде обчислюватися мільйонами, як у випадку подорожі до сусідньої Проксіми Центавра, то шанси на виживання мікроорганізмів стають дуже малі — всьому виною космічне випромінювання. Однак за умови наявності радіаційного захисту, зазначає Крейг, якась бактерія цілком може зберегти життєздатність.

Однак, як додає американський лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині Джек Шостак, навіть якщо тіло астронавта провело в космосі мільярди років, так що загинув не тільки найбільш живучий мікроб, а й сама планета Земля, за певних — ідеальних — умов труп все ж може посприяти зародженню життя на іншій планеті. Молекули його тіла можуть підштовхнути вітальний процес у середовищі, яке вже майже було до цього готове. Йдеться про певні типи молекул, які формують ДНК, — трифосфати. У тілі мертвого астронавта їх би вже не залишилося, але, якби вони були присутні на тій планеті, куди він упав, пазл би склався і еволюція б почалася.

А хімік з Університету Глазго Лі Кронін вважає, що реальних шансів стати причиною зародження в одного мертвого астронавта мало, зате вони є у декількох. Скажімо, у цілого приреченого екіпажу. Найкраще, якби вони впали в яку-небудь невелику водойму. Тоді хімічних речовин в їхніх організмах вистачило б, щоб на планеті зародилося життя. До речі, відзначає вчений, не можна виключати, що життя на Землі теж зародилася приблизно таким же чином.