Холодову алергію можуть провокувати хвороби шлункового тракту і печінки
"Холодова алергія буває вродженою та набутою. Доведено, що велику роль у її виникненні відіграють вірусні інфекції. Часті вірусні та респіраторні захворювання збільшують ризик появи цієї недуги, та вони не є її причиною", - відмічає дерматовенеролог обласного дерматовенерологічного диспансеру Ірина Бонюк.
Що нижче опускається стовпчик термометра, то актуальнішою стає проблема холодової алергії. Але це лише на перший погляд, бо лікарі запевняють: такий вид алергії може виникати навіть при плюсовій температурі. Більше того, спровокувати хворобливу відповідь організму може навіть крижаний напій чи холодна постіль. Медики відмічають також, що холодова алергія не трапляється у здорових людей, оскільки часто виникає на фоні імунних порушень, недуг печінки та кишково-шлункового тракту. Детальніше про все «Відомостям» розповіла дерматовенеролог обласного дерматовенерологічного диспансеру Ірина Бонюк.
— Ірино Олексіївно, поясніть, чому організм деяких людей саме таким чином реагує на холод?
— Під впливом низької температури в судинах, зокрема і шкіри, починають утворюватись у надлишку імунні комплекси кріоглобуліни, які й викликають алергічну реакцію. Взагалі холодова алергія буває вродженою та набутою. Доведено, що велику роль у її виникненні відіграють вірусні інфекції. Часті вірусні та респіраторні захворювання збільшують ризик появи цієї недуги, та вони не є її причиною. Впливають на розвиток алергії на холод і захворювання печінки та кишково-шлункового тракту. Скажімо, якщо хвора печінка, в організмі відбувається збій імунної реакції. Більшість токсинів, що надходять у наш організм, руйнується саме у печінці, а коли вона не виконує повноцінно свою функцію, то з’являється схильність до різних алергічних проявів. Також має значення і наявність гельмінітв в організмів, системні захворювання сполучної тканини, наприклад, червоний вовчак.
— Найчастіше холодову алергію пов’язують із почервонінням і висипанням, це єдині прояви недуги?
— Все залежить від ступеня переохолодження. Оскільки найперше страждають відкриті ділянки тіла, такі як пальці, вуха, ніс, щоки, то алергія проявляється у вигляді місцевих висипань. Вони схожі на ті, що виникають при контакті з кропивою, тому їх називають кропив’янкою. Найчастіше висипання супроводжується свербежем, іноді з’являються і пухирі. Висипи особливо помітні навколо очей і біля губ. Інколи на обличчі додатково з’являються висипання білуватого чи легко-рожевого кольору. А при охолодженні значної частини тіла висипка може бути по всій поверхні, при цьому в алергіків починається лихоманка, головний біль, рідше — підвищення температури або біль у суглобах. Також можливе виникнення кон’юнктивіту.
При загальному переохолодженні організму прояви будуть ширшими і тяжчими. Тоді на холод реагує не лише шкіра, а й слизова оболонка. Так, може виникати набряк Квінке, який уражає повіки, щоки, губи, слизові оболонки ротової порожнини, дихальних шляхів. Ураження слизової може призвести до утруднення дихання. При цьому в людини перехоплює подих, дере в горлі, з’являється кашель.
— Але такі симптоми притаманні й іншим недугам, як же впевнитися, що у людини дійсно холодова алергія, а не щось інше?
— Варто зазначити, що, крім алергічної реакції на низькі температури, може бути й судинна реакція. Зокрема, йдеться про хворобу Рейно. Вона проявляється через неправильну реакцію судин на зміну температури. При цьому симптоми досить схожі, а причина та лікування зовсім різні. Тому надзвичайно важливо для встановлення точного діагнозу звернутися до лікаря.
Першочергово необхідно провести клінічні обстеження, такі як загальний аналіз крові та сечі, печінкові проби. Необхідний і специфічний аналіз на наявність у крові кріоглобулінів: саме вони вказують на холодову алергію. Віднедавна в лабораторії обласної інфекційної лікарні з’явилася можливість проведення цього дослідження.
— Як лікують холодову алергію?
— Спершу призначають протиалергійні препарати і ліки, які виведуть із організму імунні комплекси, що є причиною холодової алергії. Для цього приписують десенсибілізувальні, дезінтоксикаційні препарати чи курс вживання сорбентів. Паралельно проводиться лікування супутньої патології, на тлі якої виникла холодова алергія.
— Наскільки дієвий у таких випадках плазмаферез (метод видалення плазми з крові)?
— На мою думку, не варто одразу вдаватися до таких радикальних засобів, як фільтрування крові. Адже в такому разі кров пропускають через спеціальні фільтри, фізично забираючи з неї циркулюючі кріоглобуліни. Проте це водночас зменшує життя еритроцитів. Тож невдовзі печінка відчує навантаження, що може спровокувати рецидив недуги. Перед тим як зважитися на плазмаферез, варто спробувати інші методи лікування.
— Відомо, що будь-яку недугу легше попередити, ніж лікувати, тож які профілактичні заходи допоможуть уникнути хворобливої реакції організму на холод?
— Особливу увагу варто приділяти догляду за шкірою в холодну пору року. Необхідно наносити холодозахисні засоби перед виходом на вулицю, вбиратись у одяг із натуральних тканин, найкраще — бавовняний. Але не можна допускати і надмірного перегрівання тіла. Адже часто холодова алергія виникає не від переохолодження, а від різкої зміни температури. В зимовий період можна починати профілактичний прийом антигістамінних препаратів під контролем лікаря. Щоб менше страждати взимку від холоду, про це потрібно подумати ще влітку і почати загартовуватись. Але йдеться про досить помірне загартовування, скажімо, контрастний душ.