Гнійний отит провокує розрив барабанної перетинки

За прогнозами санепідеміологів, цьогорічна хвиля грипу охопить близько восьми мільйонів українців. Лікарі вкотре нагадують, що недуга небезпечна своїми ускладненнями. ЛОР-органам вірусна інфекція загрожує гайморитом і різного роду отитами. Отоларингологи, які працюють у поліклініках, зазвичай стикаються з початковою стадією отиту — сальпінгоотитом, або ж гострим катаром слухової труби. Найчастіше від цієї недуги страждають діти, тому, як боротися з запаленням вуха й у чому його причина, «Відомості» запитали в ЛОР-лікаря міської дитячої поліклініки Олега Житнікова.

— Сальпінгоотит — це запалення слизової оболонки слухової труби. У дітей найчастіше спостерігається катаральне запалення, яке, якщо не лікувати, переходить у гнійне. Слизова оболонка напухає, звужується або ж повністю закривається. Варто знати: що менша дитина, то коротша у неї слухова труба. З віком вона збільшується, а поки дітки малі, у них часто виникають проблеми з вушками, — каже лікар.

— Які функції виконує слухова труба?

— Будь-яка порожнина, зокрема й слухова труба, містить слиз, тому перша її функція — дренажна, суть якої полягає у транспортуванні слизу з вуха в носоглотку. Другою функцією є еквіпресорна — здатність вирівнювати тиск у барабанній порожнині. Атмосферний тиск тисне через вушну раковину та ніс на барабанну перетинку, вона вирівнює його, коливаючись. Якщо ніс закладений, повітря не може пройти, тиск у барабанній порожнині падає, а барабанна перетинка втягується, через що слабне слух, з’являється відчуття закладеності у вусі.

— Слух погіршується лише від того, що барабанна перетинка змінює своє положення?

— Не лише через це. Під час респіраторного захворювання на слизовій слухової труби з’являються дрібні крововиливи. Взагалі, будь-який вірусний процес характеризується появою на слизових мікроскопічних крововиливів. Через те лікарі й кажуть, що вірусні хвороби треба «вилежати». Дрібні крововиливи на слизовій слухової труби призводять до появи транссудату — продукту запального процесу, сукупності слизу, крові. Якщо до транссудату приєднаються мікроби, то він перейде у ексудат, а це вже гній. Дитина скаржиться на закладеність вуха, незначне погіршення слуху, періодичні болі у вусі, характерне прорізування слуху при ковтанні, сяканні, чханні, крикові. Не можна сказати, що при запаленні у вусі завжди є температура: вона швидше є проявом перебігу вірусного захворювання.

— Що робити, коли з’явилися перші симптоми отиту?

— Якщо у дитини з’явився біль у вусі, вона скаржиться на те, що стала погано чути, треба звернутися до лікаря й не затягувати з візитом. Головне завдання — зняти запальний процес якомога раніше, щоб не доводити сальпінгоотит в отит, катаральний отит — у гнійний. По-друге, треба нормалізувати носове дихання. Лікар припише судинозвужувальні краплі для носа, якими, наголошую, зазвичай можна користуватися не більше п’яти днів. Якщо нежить не минув за цей час, варто змінити краплі або ж капати носа сольовими розчинами. Закладеність носа можна зняти і таблетками. Якщо дітки дуже малі, в аптеках продаються спеціальні назальні аспіратори, якими легко можна прочистити ніс немовляти. Вони набагато ефективніші, ніж звичні на сьогодні грушки для носа.

Крім носових крапель, лікар призначає вушні. Їх теж в аптеках є достатньо, але треба зважати на вік дитини. Якщо вухо почало боліти вночі, а вдома немає нічого, крім спиртового розчину левоміцетину чи камфорної олії, то ними один-два рази закапати вушко можна, та проводити лікування самостійно лише цими препаратами не варто.

— Якщо йдеться про запальний процес, то лікарі часто приписують антибіотики. Чи правильно це?

— Перша стадія отиту — сальпінгоотит — лікується без використання антибіотиків. Якщо ж уже почався гнійний процес, то обов’язково треба приписувати антибактеріальну терапію.

Буває таке, що організм може сам упоратися з запальним процесом. Якщо з лікуванням затягувати, можливий перехід хвороби у хронічну. Або ж сальпінгоотит може перерости у гострий середній отит, коли запальний процес переходить із слухової труби на барабанну порожнину, в ній накопичується гній, барабанна перетинка випинається і її може розірвати. Якщо прориває, то гній витікає з вуха, температура у дитини спадає, зникає больовий синдром. Але не все так добре насправді: прорив впливає на слух, він погіршується. Зрозуміло, що коли барабанна перетинка лопає, то це відбувається у будь-якій її частині. Якщо лікар бачить, що отит уже на такій стадії, що перетинка може розірватися, амбулаторно проводиться парацентез, тобто її розріз у нижній частині для того, щоб увесь гній вийшов. Треба пам’ятати, що різане краще загоюється, ніж рване. Після розрізу барабанна перетинка заростає самостійно. Буває так, що навіть рубця не видно. Тому боятися розрізу барабанної перетинки не треба. Слух дитини після такого втручання не погіршиться.