Підвищений тиск має кожен третій-четвертий дорослий українець

Підвищений артеріальний тиск — одне з найпоширеніших хронічних захворювань людини. В Україні ця патологія набула характеру епідемії: сьогодні кожен третій-четвертий дорослий, тобто 12-13 мільйонів українців, має підвищений тиск. У 90-95% причину артеріальної гіпертензії встановити неможливо, але реально підібрати ліки й режим, що нормалізуватимуть тиск. Та проблема ще й у тому, що до 30% людей навіть не знають, що мають гіпертонічну хворобу. Якщо є підозра на підвищений тиск, необхідно протягом чотирьох тижнів щодня його вимірювати. Якщо підвищений АТ за цей період буде зафіксований хоча б три рази, можна говорити про наявність артеріальної гіпертензії і необхідність консультації у лікаря. Про нормальні показники тиску і фактори, що можуть спричини його підвищення, розповіла лікар-кардіолог Луцької міської поліклініки №1 Маргарита Шията.

— Серце і судини — єдина система, яка забезпечує життєдіяльність усіх систем людського організму, подаючи кисень і поживні речовини в органи й тканини, виводячи продукти обміну (шлаки). У здорової людини серце та судини самостійно справляються з нормалізацією тиску, люди з нормальним АТ живуть на 15-20 років довше, — каже Маргарита Дмитрівна. — У здорової людини тиск може змінюватись у незначних межах залежно від умов — у різний час доби, під час сну, розумової чи фізичної праці, емоційного стану і т. д. Здорове серце ніколи не буде скорочуватися сильніше, якщо цього не потребує ситуація. Зі збільшенням фізичного чи психоемоційного навантаження зростає потреба організму в кисні та поживних речовинах. Це призводить до зростання сили і частоти скорочень серця, а також збільшення опору судин (вони звужуються), що в свою чергу призводить до підвищення тиску. В звичайних умовах тиск повертається у норму. А при артеріальній гіпертензії організм не в змозі самостійно регулювати тиск.

— Які показники АТ вважаються нормальними?

— Тиск має бути меншим за 149/90 мм рт. ст. Проте кращим є АТ, що нижчий 130/85 мм рт. ст., а у хворих на цукровий діабет, серцеву недостатність — менше 120/80 мм рт. ст. Сам по собі підвищений тиск на початку захворювання може протікати безсимптомно і проявитись лише при виникненні тяжких захворювань (інсульту мозку, інфаркту міокарда, серцевій і нирковій недостатності). Однак незалежно від того, є у хворого скарги на симптоми артеріальної гіпертензії чи немає, стабільне підвищення тиску завжди призводить до розвитку змін у судинах. Згодом це спричиняє порушення функцій життєво важливих органів: серця, головного мозку, нирок, очей, нижніх кінцівок тощо.

— Які фактори впливають на розвиток гіпертонічної хвороби?

— Один із найсильніших факторів — спадковість: артеріальна гіпертензія частіше розвивається у тих людей, чиї батьки страждали від підвищеного тиску. Також тиск зростає з віком. Є різниця і залежно від статі: у жінок середнього і молодшого віку тиск менший, аніж у чоловіків, тоді як у похилому віці від підвищення тиску більше страждають жінки. Надлишкова маса тіла у два-шість разів збільшує ризик артеріальної гіпертензії.

Різко підвищує тиск нікотин: у перші хвилини куріння він підскакує на 15 мм рт. ст., на четвертій — на 25 мм рт. ст. Підвищення тиску також може спричинити надмірне вживання кухонної солі, яке перевищує фізіологічну норму (4-8 грамів у день). Не забувайте про фізичну активність: у людей, які ведуть малорухомий спосіб життя, ризик виникнення гіпертензії на 20-50% вищий, аніж у фізично активних людей. Крім того, підвищення тиску стимулює стрес.

— Що робити, якщо встановлено діагноз «гіпертонічна хвороба»?

— Вилікувати артеріальну гіпертензію неможливо. Проте, дотримуючись здорового способу життя та приймаючи ефективні ліки, можна контролювати тиск і не допустити розвитку ускладнень.

Ось кілька порад, які варто виконувати при високому тиску:

щодня споживайте багато овочів і фруктів;

вилучіть із раціону харчування гострі приправи, соління, страви, насичені тваринними жирами, солодощі й борошняні вироби;

уведіть у раціон повноцінні білки: сир, м’ясо (нежирні сорти), рибу, ненасичені жирні кислоти (соняшникова і кукурудзяна олія);

готуючи їжу, перевагу віддавайте варінню і запіканню;

збагачуйте організм кальцієм (молоко, сир, кисломолочні продукти, риба, морепродукти), магнієм (гречка, пшоно, овес, горох, соняшник, петрушка, хрін, гарбуз, буряк, картопля), калієм (абрикоси, курага, чорнослив, родзинки, чорна смородина, редька, волоські горіхи);

займайтеся лікувальною фізкультурою по 30 хвилин у день 3-5 разів на тиждень, а також прогулюйтесь пішки до 2 км у день. Також рекомендується плавання, їзда на велосипеді, катання на лижах.