Раптові падіння дітей на рівній поверхні можуть свідчити про епілепсію

До редакції «Відомостей» надійшов лист від сім’ї, яка проживає у Маневицькому районі. Дописувачі розповіли про хворобу сина, який страждає від рідкісної форми епілепсії, її важкий перебіг, а в кінцевому результаті — про покращення стану здоров’я дитини завдяки кваліфікованій допомозі лікаря.

«У нашій родині ріс здоровий хлопчик. Коли ж йому виповнилося півтора року, почалася біда. Спочатку з’явилися короткочасні напади раптового згинання кінцівок і тулуба, частота яких щоразу зростала. Лікарі встановили діагноз — синдром Веста. Де не лікувалися — нічого не допомагало, навіть столичні фахівці не змогли зарадити. Поступово малюк перестав розмовляти, розуміти, нічим не цікавився. Від початку захворювання вже минуло майже півтора року. Нам пощастило натрапити на лікаря, яка зуміла допомогти Матвійчику. Через два місяці після початку лікування напади поступово припинилися, почала повертатися мова, з’явився інтерес до оточуючого світу. Хочу поділися своє бідою і водночас успіхом, адже не тільки у нас таке горе, і подякувати лікарю від Бога Никитюк Ніні Олексіївні. Богдан М., Маневицький район». (З етичних міркувань імена дописувача та його сина змінені редакцією).

«Відомості» з’ясували, що в області від цієї рідкісної хвороби — синдрому Веста, який є формою епілепсії — страждає незначна частина маленьких волинян. Однак, аби більше дізнатися про неї та взагалі про епілепсію, ми звернулися до лікаря-невролога вищої категорії Ніни Никитюк.

— Про синдром Веста рідко чуємо й практично нічого не знаємо. То що це за недуга?

— Це вид епілепсії. Конкретно синдром Веста починається у ранньому дитячому віці. Спочатку з’являються приступи раптового згинання кінцівок, шиї і тулуба. Потім — прогресуючі розлади психіки. Здебільшого вони виникають на тлі ураження мозку дитини — після травм, інфекцій, вад мозку та судин або ж на фоні порушення обміну речовин. Важливим є своєчасне звернення до лікаря, коли ще можна запобігти ускладненням. Пригадую одну дівчинку з фенілкетонурією (порушення обміну речовин, коли організм не переносить білкової їжі), якій діагноз встановили у віці дев’яти місяців, тоді як це реально зробити ще у пологовому будинку. Лікування їй допомогло, але в разі своєчасної діагностики одна лише дієта могла врятувати дитя від важких ускладнень, таких як епілепсія чи недоумство.

— Епілепсія — небезпечна недуга, в народі її ще називають «чорною хворобою». Які її перші ознаки у дітей?

— Хвороба складна тим, що має різні форми, які проявляються різноманітними видами нападів. Класичні — втрата свідомості, судоми у кінцівках, піна біля рота, після нападу діти мочаться в штанці. Батьків має насторожити, коли дитина довго дивиться в одну точку, а її погляд наче застигає, коли маля кричить несамовитим криком уві сні або плямкає губами. Коли падає на рівній поверхні без перешкод на коліна чи усім тілом. При цьому втрата свідомості настільки нетривала, що її важко помітити. Нехай насторожить і те, що дитина затамовує дихання, червоніє, скаржиться на короткочасну затерплість язика, обличчя, кінцівок. На початках хвороби буває, що у здорової дитини зникає мовлення, а потім з’являються приступи. В таких випадках не раджу зволікати з візитом до фахівця.

— Чи є нормою поява судом при прорізуванні зубів чи високій температурі?

— Ні, це хворобливий стан. Не варто зміни у здоров’ї маленьких діток приписувати прорізуванню зубів. Хочу застерегти, що є злоякісна форма епілепсії, яка починається саме з судом при високій температурі.

— Чи можливо епілепсію вилікувати без медикаментів? Яке Ваше ставлення до нетрадиційних методів її подолання?

— Так зване нетрадиційне лікування, особливо епілепсії, невизнане, бо, крім втрати часу та шкоди, нічого дати не може. Хоча є «спеціалісти», які обіцяють вилікувати з комерційною метою гомеопатичними засобами, голковколюванням. Пригадую шестирічну дівчинку, яку в одному з відомих медичних центрів лікували за подібною методикою. Приступи наростали, з’явився параліч однієї половини тіла. Незважаючи на це, їй призначили нові гомеопатичні препарати, щоб нібито прогнати якісь неіснуючі глисти. Цю малечу було нелегко виводити з такого стану. Тому не раджу звертатися до знахарів і всіляких екстрасенсів у разі епілептичних проявів.

— Скажіть, а епілепсію взагалі реально вилікувати?

— Здебільшого так. Але наголошую, що кожна форма цього захворювання потребує індивідуального лікування. Якщо воно розпочато несвоєчасно або ж не тими ліками, що потрібно, то формується стійка до лікування форма. Є злоякісні види, але і їх реально контролювати. Важливо на початку визначити, чи це самостійне захворювання, чи прояв іншої хвороби, скажімо, пухлини, інфекції, вад розвитку мозку та судин, крововиливу.

P.S. Невролог Ніна Никитюк приймає у Луцьку, по вул. Ковельській, 2. Тел. моб.: (050)156-43-64.