Все, що треба знати про діатез

За конституцією тіла дитини можна визначити, до яких хвороб вона схильна. Якщо врахувати це в процесі виховання – багатьох проблем можна уникнути, запевняє завідувачка кафедри педіатрії №1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Олександра Тяжка, пише kosmonews.

Особливості конституції людини самі по собі не призводять до хвороби, якщо їм не «допомогти» неправильним харчуванням, способом життя,  вадами догляду в дитинстві чи емоційним стресом. Але вони багато в чому визначають нашу долю. Чомусь одні безкінечно підхоплюють застуду, інші – гастрити й холецистити, у декого всі біди від нервів. Тож варто прислухатися до лікарів, які  трактують схильність дитини до захворювань не як хворобу, а як особливий стан нервової, ендокринної, імунної систем, обміну речовин, що потребує особливого догляду за дитиною та її виховання.  

Найпоширенішими серед дітей є три види діатезу: алергійний, лімфатичний та нервово-артритичний (дизметаболічний). Тож і основну масу малюків можна поділити на алергіків, лімфатиків, артритиків.

Червонощокі алергіки

Дітей-алергіків – найбільше (нині їх 30-40%). Ця аномалія конституції (алергійний діатез) властива дітям раннього віку й здебільшого проявляється на шкірі. Білі лусочки на голівці (навіть при щоденному купанні), попрілості та почервоніння у природних складочках (навіть за ідеального догляду), часті нежиті, напади кашлю або чхання від сильних запахів. Якщо на це не звертати увагу, з’являються регулярні висипи та почервоніння на щічках, а згодом  – екзема, нейродерміт, атопічний дерматит. Якщо в дитини були прояви діатезу з боку травної системи, вони трансформуються в алергійний гастрит, ентероколіт, алергійні виразки; дихальної – в алергійний ларинготрахеїт, алергійний бронхіт, бронхіальну астму. 

Профілактика

Алергійний діатез можна передбачити ще до народження. Якщо у батьків є алергія, то ймовірність того, що малюк народиться з діатезом, становить 70-80%, якщо алергія лише в матері – 50%, лише у батька – 35%. У такому разі вагітна жінка повинна уникати будь-яких алергенів. Її дієта повинна бути гіпоалергенною: не вживати оранжевих та червоних продуктів, риби, заморських фруктів, горіхів, шоколаду й коров’ячого молока (якщо є алергія на цей продукт).

Харчування

Дитину потрібно якнайдовше годувати грудьми за умови дотримання матір’ю гіпоалергенної дієти. Якщо дитина на штучному вигодовуванні, замість молока впродовж 3-х років їй рекомендовано гіпоалергенні суміші (кисломолочні продукти не виключаються).

Догляд

Бажано, щоб у кімнаті малюка не було зайвих речей – колекторів пилу, домашніх тварин, акваріумів, синтетичних засобів тощо. Щеплення дітям з діатезом можна робити лише після спеціальної підготовки. Що старшою стає дитина, то менше шансів розвитку хвороби, проте перехід діатезу в алергійне захворювання може відбутися у будь-якому віці.

Пухкенькі лімфатики

Діти з лімфатичною аномалією конституції народжуються у батьків із порушеним обміном речовин, з відхиленнями в діяльності ендокринної системи. Вони можуть народитися з надмірною масою тіла або набрати зайві 3-5 кілограмів уже впродовж першого року життя. Жирові відкладення здебільшого розташовані на животі й на стегнах. Це надзвичайно спокійні діти, які люблять поїсти й поспати, трохи пізніше починають ходити й говорити. Міцненькі зовні, малюки мають збільшені аденоїди та мигдалики вже в першому півріччі, а в подальшому – хронічний тонзиліт, аденоїдит. Лімфатики часто хворіють (інколи щомісяця) на ГРВІ з затяжним ускладненим перебігом. Тому часто у 5-7 років їм уже видаляють мигдалики та аденоїди, що дуже небажано.   Діти-лімфактики запізнюються у своєму розвитку: їх імунна система  формується не до 3-х років (це норма), а до 5-7 або й довше. Так само затримується ендокринний розвиток дитини, пізніше дозріває травна система. Перенавантаження цих систем за умови їх відставання спричиняє різні захворювання – у 5-6 років лімфатики мають хронічний  гастродуоденіт, холецистит, дискінезію жовчовивідних шляхів, запалення сечовивідної системи. Ожиріння, діабет та інші ендокринні порушення – також ускладнення лімфатичного діатезу.

Профілактика

Щоквартально (впродовж 2-3 років) проводити корекцію (курс – 1 місяць) імунітету адаптогенними препаратами.

Харчування

У раціоні повинно бути достатньо білків, жирів, овочів і фруктів, мінімум легкозасвоюваних вуглеводів. До року бажане грудне вигодовування, яке забезпечує захисні механізми. Підгодовування – переважно овочеве. Обмежте вживання каш, більше зелені – кропу, петрушки, які покращують обмінні процеси.

Догляд

До 3-х років бажано доглядати дитину вдома, щоб мінімізувати контакти з  вірусно-бактеріальним оточенням. Не обмежуйте лінькуватих лімфатиків у рухах, навіть не сповивайте. Таким дітям корисні жваві ігри.

Нервові вундеркінди

Діти з нервово-артритичною аномалією – нащадки схильних до гіпертонічної, жовчнокам’яної та нирковокам’яної хвороб, обмінного поліартриту. Тож не дивно, що народжуються вони дуже неспокійними, нервовими, погано сплять – через надлишок у крові пуринів, які подразнюють нервові клітини, як кофеїн. Вони крикливі до року й  невгамовні після року. Швидше розвиваються психоемоційно.
Уже в другому півріччі  починають говорити цілі слова, а до 1 року – фрази. Випереджають ровесників у навчанні. Батьки радіють й рано починають навантажувати малюка. Та якщо вчасно це не припинити, у 4-5 років дитина може стати  невропатом. Такі діти схильні до розвитку нервових захворювань, гіпертонічної або сечокам’яної хвороби, цукрового діабету. Маленькі вередуни мають примхливий апетит, недостатню масу тіла, надміру збуджені, тож їх важко виховувати.

Харчування

Таким дітям не можна давати м’ясо, особливо телятину, печінку, серце, нирки, бульйони, в яких міститься багато пуринів. Ці продукти до трьох років слід взагалі вилучити з раціону. Рекомендовано більше пити. Годувати дитину слід часто, невеликими порціями. Їжа повинна містити достатню кількість білків та вуглеводів, овочі, фрукти, але якомога менше жирів (сметани, кремів тощо).

Догляд

Менше залучайте «вундеркіндів» до активної фізичної гри, більше читайте спокійних казок, гуляйте на повітрі, розмовляйте спокійним тоном. Якщо дитина надто збуджена, дайте їй заспокійливі препарати (валеріану, собачу кропиву), а на ніч зробіть ванну з м’яти або зі збору заспокійливих трав.