Банки реструктуризуватимуть борги позичальникам на два роки

Нещодавно набув чинності новий Закон України «Про внесення змін до деяких законів з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи». Документ дозволяє банкам видавати валютні позики населенню тільки на оплату лікування та освіти за кордоном.

На 2009-2010 роки введено мораторій на примусове виселення позичальників із набутого ними в кредит житла, якщо воно є єдиним для проживання, позичальник реструктуризував кредит і не затримує виплату відсотків на понад два місяці. Крім того, закон регламентував роботу з боргами фізичних осіб: до 31 грудня 2010 року банки зможуть реструктуризувати позики, видані до 1 жовтня 2008 року на суму до 1 млн. грн. Реструктуризація передбачає дворічну відстрочку зі сплати основного боргу та щомісячних платежів, які не перевищують 35% місячного доходу сім’ї. Як реально втілюватиметься в життя закон, розповісти «Відомостям» погодився Віктор СМОЛЯРЧУК, начальник філії Волинського обласного управління ВАТ «Державний Ощадний банк України».

— Досконалих законів, як на мене, у нашій державі немає, — каже Віктор Смолярчук. — Та ідея цього хороша, тільки від ідеї до втілення в життя — далекий шлях. Щодо валютних позик на оплату лікування і освіти за кордоном. Так як багато складних операцій проводиться за межами України, то, щоб не витрачатись на конвертацію, можлива видача валютних позик. Та на сьогоднішній день ні суми, ні терміну, на який можна видати кредит, не визначено. Довідки про доходи і заставне майно — обов’язкові умови для позичальників. Та варто було б залучити і підтримку органів влади для того, щоб вони виступили гарантом у разі неповернення кредиту. Звісно, кожен випадок банком буде розглядатися окремо і вирішуватися, чи можливо видати позику. Так само й з освітою за кордоном. Нам потрібні професійні спеціалісти — ми підтримаємо їх. Та, знову ж таки, роль місцевої влади тут обов’язкова.

Примусове виселення з набутого в кредит житла не вигідне ні банкам, ні позичальникам, — продовжує Віктор Михайлович. — Бо, як правило, за такого процесу і державні мита, і виконавчі, судові витрати лягають на плечі того ж самого позичальника. В результаті житло продається за меншу суму, а тіло кредиту — частина суми, все одно залишається.

Це одна сторона, — зауважує Віктор Смолярчук. — Але, як завжди, їх є дві. Якщо дозволити не виселяти боржників взагалі і не забирати заставу, то це призведе до колапсу в банківській системі — ніхто не буде зацікавлений у тому, щоб повертати ці борги. Тобто закон має бути жорстким. І тут ні в якому разі не можна односторонньо захищати боржників банків. Якщо ще з півроку-рік банки не зможуть забрати свою заставу, то вони не видадуть і депозитів, і жодного нового кредиту не нададуть. І що ми матимемо натомість? Банківська система стане недієвою. А виграють тільки ті, що взяли кредит.

Та зазвичай, за словами банкіра, недобросовісними позичальниками є ті, які мають де жити, а купували нерухомість з метою перепродажу і отримання доходів. Вони здають її в оренду, мають прибутки, а банку відтягують погашення кредиту. От з такими боржниками фінансова установа й веде судові справи.

— Банк завжди піде на поступки добросовісним платникам, — запевняє Віктор Смолярчук. — Та й закон тепер передбачає, що позичальник може реструктуризувати позику — відтермінувати її на 2 роки. Той, хто раніше реструктуризував борг на півроку, зможе продовжити договір ще на півтора. Це — великий плюс для позичальника. Він матиме можливість і час віднайти джерело погашення кредиту. Є тільки одна умова — реструктуризують борги тим, хто не має простроченої заборгованості по відсотках кредиту.