Якщо банк підвищив ставку за кредитом, позичальник може подати в суд
Дія закону «Про захист прав споживачів» поширюється на споживачів кредитних послуг не тільки на стадії укладання договору, але і на стадії його виконання.
Дія закону «Про захист прав споживачів» поширюється на споживачів кредитних послуг не тільки на стадії укладання договору, але і на стадії його виконання. Така позиція випливає з рішення Конституційного суду, прийнятого 10 листопада і оприлюдненого сьогодні, 15 листопада, повідомляє Економічна правда.
З поданням про офіційне тлумачення ряду положень закону "Про захист прав споживачів" до КС звернувся громадянин Андрій Степаненко. У рішенні КС зазначається, що положення ст. 11 закону передбачають ті права споживачів, які за своїм змістом можливо реалізувати тільки під час виконання договору споживчого кредиту. Це стосується права споживача протягом певного терміну відкликати згоду на укладення договору про надання кредиту без пояснення причин.
Це також стосується його права не бути притягнутим під час виконання кредитного договору до оплати платежів, встановлених на незаконних основах, а також бути примушеним достроково повернути суму споживчого кредиту в разі незначних порушень договору.
Також це стосується права споживачів бути захищеним від суспільного поширення інформації про невиплату боргу.
На думку автора подання Андрія Степаненка, дане роз'яснення КС суду може спричинити за собою звернення до судів десятків тисяч позичальників кредитів. «Це рішення діаметрально змінює розстановку сил в суперечках позичальників з кредиторами на користь позичальників», - сказав він.
Степаненко нагадав, що в жовтні 2010 року Верховний суд прийняв узагальнення судової практики, згідно з якою дія закону про захист прав споживачів поширюється на споживачів кредитних послуг тільки на стадії укладання договору, але не на стадії його виконання. На стадії ж виконання цього договору діє закон про систему кредитування, випливає з рішення Верховного Суду. В результаті громадяни, які звертаються до суду з питання кредитних послуг, повинні були сплачувати держмито. У той же час позови про захист прав споживачів розглядаються без сплати держмита.
