Рахункова палата: Аграрний фонд уже не може регулювати ціни

Колегія Рахункової палати за результатами аудиту дійшла висновку, що на стадії закупівлі зерна врожаю 2010 року Аграрний фонд повністю втратив функцію зі здійснення фінансових інтервенцій, пов’язаних із ціновим регулюванням. Про це повідомляє прес-служба Рахункової палати, яку цитує «Дзеркало тижня».

Використання коштів держбюджету, які спрямовуються Аграрному фонду на формування державного інтервенційного фонду, Рахункова палата перевіряє щорічно, зазначають у прес-службі. Результати останнього аудиту засвідчили, що Аграрний фонд у 2010 році не сприяв ані створенню конкурентного середовища у сфері державних закупівель, ані розвиткові добросовісної конкуренції та забезпеченню раціонального й ефективного використання коштів держбюджету.

Скориставшись нормою введеного в дію у другій половині 2010 року закону «Про здійснення державних закупівель», Аграрний фонд при проведенні закупівель зернової продукції до державного інтервенційного фонду застосував процедуру закупівлі в одного учасника, погодивши такі дії з Мінекономіки. Підприємству-посереднику, що не є сільськогосподарським товаровиробником, з держбюджету було авансовано 65% коштів від загального обсягу. Водночас безпосередні сільськогосподарські товаровиробники до формування державного інтервенційного фонду не були залучені, відзначають в Рахунковій палаті.

Не проводилися в 2010 році і належні товарні інтервенції на організованому аграрному ринку. Аграрним фондом, використовуючи кошти державного бюджету, здійснювалося накопичення зерна на хлібоприймальних підприємствах, а потім у сконцентрованих обсягах за тією ж вартістю проводилась його реалізація окремим підприємствам. При цьому витрати за зберігання зерна відшкодовувались з державного бюджету.

Більше того, Аграрний фонд, з дозволу Кабміну, проводив реалізацію зернових культур окремим зернотрейдерам, що не було пов'язано з державним ціновим регулюванням. Близько 70% зерна інтервенційного фонду реалізовано у 2010 році шести підприємствам, які отримали квоти на експорт зерна.

 «Структура, створена стимулювати виробництво сільгосппродукції та розвиток аграрного ринку, діяла практично у зворотному напрямі, — зауважив голова Рахункової палати Валентин Симоненко. — На сьогодні маємо тотальне порушення засадничих принципів Аграрного фонду! По-перше, безпроцентне кредитування отримує не сільський аграрій, а багатий посередник. І по-друге, зерно, яке було реалізоване з державного інтервенційного фонду окремим підприємствам, не забезпечило врегулювання споживчих цін та попиту на внутрішньому ринку».