Щоб вивести зарплати з тіні, в країні має бути надійна економічна ситуація

Поки уряд шукає гроші для Пенсійного фонду, більшість українців, які працюють по найму, не бачать проблеми в одержанні зарплати в конвертах. Роботодавець, обкладений легальним і корупційним податком, теж позбавлений стимулу виводити ФОП (Фонд оплати праці) з тіні, пише видання «Фокус».

Нещодавно, зазначає газета, були оприлюднені цікаві дані про проблему, з якою зустрічається більшість працюючих українців. За результатами всеукраїнського опитування (1200 респондентів, замовник дослідження — Інститут політики), 47% опитаних зустрічалися з фактами виплати зарплати в конвертах.

Згідно з даними іншого опитування, проведеного дослідницьким центром рекрутингового порталу Superjob, на чорну зарплату згодні 63% економічно активних українців. Категорично проти тіньових зарплат — 15% опитаних. Не визначилися з відповіддю 22%.

За оцінкою виконавчого віце-президента Конфедерації роботодавців України Олексія Мірошниченка, у цей час у тіні працюють 5-7 млн. українців. 

При таких масштабах тіньового фонду оплати праці в країні проблема наповнення Пенсійного й інших соціальних фондів буде вічною, пише видання. Проте серед стимулів, які пропонує уряд працюючим і роботодавцям для того, щоб перейти на білу оплату праці, нічого, крім репресій.

Віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко повідомив, що на початку березня 2011 року Кабінет Міністрів внесе у Верховну Раду законопроект, що дозволяє почати масштабну легалізацію тіньової зайнятості й заробітних плат. Згідно із заявою віце-прем’єра, серед новацій законопроекту — посилення відповідальності роботодавців і впровадження індикативних зарплат. За даними Тігіпка, 120 тис. керівників підприємств офіційно призначили собі мінімальну оплату праці (941 грн.). За задумом кабмінівських чиновників, порівняння офіційних зарплат з індикативними дозволить виявляти тих керівників, які ховають по конвертах фонд оплати праці.

Оцінювати перспективу цієї витівки, на думку експертів, поки рано. Першою ж проблемою, з якою вони зіштовхнуться, стане відсутність зацікавленості в легалізації доходів у роботодавців і працюючих. Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова, вважає, що основним причинами відсутності такої зацікавленості є слабкі інститути власності в країні й загальна незахищеність бізнесу. Ніхто не бажає створювати нові робочі місця й відбілювати зарплати без упевненості в надійності економічної ситуації, а також без упевненості в банальному виживанні власної справи. Також, на думку Юрчишина, макроекономічна ситуація повинна сприяти бажанню населення накопичувати гроші — у такому випадку наймані робітники будуть готові до відкритості своїх доходів.

На думку Олександра Жолудя, економіста Міжнародного центру перспективних досліджень, однією із ключових причин тіньових зарплат в Україні є високий  рівень відрахувань із фонду оплати праці. Підвищити зацікавленість роботодавців і працюючих можна було б, зменшивши обсяг відрахувань — але в такому випадку Пенсійний фонд ще більше збільшить свій дефіцит. Міг би допомогти поступовий перехід на персональні накопичувальні пенсійні рахунки — але нинішні пропозиції Кабміну по пенсійній реформі пропонують занадто малі відсотки відрахувань на такі рахунки.

У цілому, ситуація залишається патовою й вимагає створення мотивації роботодавця в легалізації заробітних плат. Без підвищення захищеності бізнесу, звільнення його від корупційного тиску, а також без захисту офіційних заощаджень громадян усі заходи щодо виведення зарплат з тіні не досягнуть мети.