Із держбюджету в Укрексімбанк заллють мільярди для бізнесу Клюєва?
Підвищення капіталізації державного Укрексімбанку, ініційоване першим віце-прем’єром Андрієм Клюєвим, може посприяти фінансуванню його бізнесів.
Підвищення капіталізації державного Укрексімбанку, ініційоване першим віце-прем'єром Андрієм Клюєвим, може посприяти фінансуванню його бізнесів.
Партнером у реалізації низки проектів братів Клюєвих може виявитися глава НБУ Сергій Арбузов, пише видання «Экономические известия».
«Це необхідно для того, щоб активізувати фінансування програми інвестиційно-інноваційної діяльності до 2015 року, в першу чергу в реалізацію цієї програми будуть включені держбанки», — сказав чиновник.
За словами Клюєва, вже підготовлено перелік з 163 інвестиційних проектів інноваційного характеру загальною вартістю 368 млрд. гривень для початку їх реалізації в 2011 році.
Безумовно, профінансувати такий обсяг коштів тільки за рахунок бюджету неможливо.
«За моїми оцінками, максимальний інвестиційний потенціал бюджету — не більше 20 млрд. гривень на рік. Інші кошти повинні бути спрямовані в реальну економіку через фінансову систему і комерційні банки», — говорить радник міністра економіки Сергій Яременко.
Фактично, збільшивши капітал Укрексімбанку на 1 млрд. гривень, держава створює інвестиційний потенціал у розмірі 10 млрд. гривень.
Останнє розміщення бондів Укрексімбанку під 11% річних на 2,4 млрд. гривень говорить про те, що банк буде здатний видавати інвестиційні кредити за ставкою 13-15% річних.
При існуючих на ринку ставках на рівні 18-20% річних такі кредити дуже вигідні. Тому експерти припускають, що лобіювання збільшення капіталу держбанку проводиться Клюєвим не даремно.
Тим часом експерти кажуть, що Укрексімбанку капітал не потрібен. «При активах трохи більше 7 млрд. гривень балансовий капітал банку перевищує 17 млрд. гривень», — говорить аналітик інвестиційної компанії «Інтерфон» Вікторія Кернеш.
У зв'язку з цим експерт припускає, що державне вливання в банк необхідно для фінансування конкретних проектів. «Думаю, ці гроші безпосередньо підуть на кредитування певних проектів», — каже Кернеш.
На думку голови правління одного з найбільших банків, такими проектами можуть виявитися бізнес самого пана Клюєва. «У нього багато кредитів в Укрексімбанку. Зокрема, позики там отримували «Укрпідшипник», «Запорізький завод напівпровідників» і деякі інші об'єкти», — розповідає банкір. Він вважає, що саме «Запорізький завод» отримає частину коштів, які будуть спрямовані з казни в держбанк.
«Цей завод виробляє продукцію для реалізації мільярдного проекту з будівництва електростанцій на сонячних батареях в Криму, які визнані інноваційними», — говорить фінансист.
У свою чергу джерело в банку говорить, що виділення коштів на такі проекти буде неможливо без згоди правління. «Складність в тому, що Клюєв має вплив тільки на частину правління банку, тоді як інша, значна його частина, зобов'язана своїм призначенням голові НБУ Сергію Арбузову і з розумінням відноситься до його думки. Таким чином, тільки за наявності домовленостей між Арбузовим і Клюєвим вони володіють достатньою кількістю голосів, щоб провести через правління банку необхідне рішення», — вважає співрозмовник.
При цьому співрозмовник відзначає, що ходять чутки про спільні бізнес-інтереси Арбузова і Клюєва. «Зокрема, говорять, що проекти з електроенергетики вони реалізовували разом. Зараз Арбузов вийшов з цього проекту. Однак у них занадто давні і щільні стосунки з Клюєвими, щоб він заблокував цю операцію», — упевнене джерело.
