Австрійський та шведський інвестори змагатимуться за право переробляти волинське сміття?

17 червня 2009, 14:55

Джерело: Відомості

Кількість сміття на околицях обласних центрів катастрофічно швидко збільшується. Комунальники констатують: без його переробки міста потонуть у відходах. Причина — у специфіці українських підприємств: якщо у розвинених європейських країнах на тисячу доларів валового внутрішнього продукту припадає 32 кілограми відходів, то в Україні — 15 тонн! Знову ж таки, у Європі сміття утилізують цивілізовано, без шкоди для екології, зате з великим коефіцієнтом корисної дії з точки зору економіки. Приклад: в Австрії сміттєпереробний завод знаходиться прямо посеред столиці Відня. Українці ж надають перевагу прозаїчному спалюванню сміття. Лише на Волині діють 60 офіційних сміттєзвалищ, на яких періодично тліють близько 1,4 мільйона тонн відходів. Це завдає неабиякої шкоди екології. Разом з тим цивілізована утилізація сміття — один із щаблів нашої держави на шляху до Європи. От тільки долаємо ці сходи надто повільно. Адже два роки тому австрійський інвестор готовий був вкласти кошти (а це 100 мільйонів євро) у будівництво сміттєпереробного заводу у селі Брище Луцького району. Це дало б можливість створити 2 тисячі нових робочих місць. Проте все застопорилося. Як стало відомо «Відомостям» із поінформованих джерел, через особисті амбіції деяких колишніх керівників області — не сподобалося, що велика інвестиція прийде саме у Луцький район. Разом з тим волинська будівельна організація — ТзОВ НЕП — уже виконала робіт на 15 мільйонів гривень. Цими днями стало відомо, що будівництво таки невдовзі розпочнеться. Про це «Відомостям» розповів директор НЕПу Віктор Кобринчук. — Відповідні протоколи уже підписані з декількома інвесторами, з тими ж австрійцями. І ще одна російсько-англійська фірма погодилася бути співінвестором. Закінчити плануємо через 15 місяців. Завод зможе переробляти 450 тисяч тонн сміття в рік. Хоча вся Волинь продукує його лише 220 тисяч тонн. Нагадаємо, що раніше планувалося, що на Брищенському заводі не тільки будуть утилізовувати побутові відходи, а й вироблятимуть продукцію для хімічної промисловості, зокрема пластмасові та скляні пляшки, піддони. Для первинного збору сировини планувалося збудувати в області ще шість заводів біля найбільших сміттєзвалищ. На початку тижня у справі будівництва сміттєпереробного заводу стався цікавий поворот: керманичі 9 українських міст підписали з представниками шведських компаній «Екоенерджі» та «Біогазпром» меморандум про співпрацю. Серед них — луцький міський голова Богдан Шиба і володимир-волинський Петро Саганюк. Угодою передбачено будівництво сміттєспалювальних заводів. Інвестиції шведської сторони становитимуть 700 мільйонів євро. Невже знову «все пропало»? — Не зовсім так, — пояснив «Відомостям» голова обласної ради Анатолій Грицюк. — Ситуація така: хто перший встигне переказати гроші, той і буде інвестором. Тут варто було б зазначити, що підходи австрійців і шведів до переробки сміттє кардинально протилежні. Перші сортують і промислово його переробляють, другі — спалюють, виробляюючи при цьому біопаливо. Австрійці і шведи не дарма наввипередки поспішають «застовбити» за собою Брищенський смітник. Адже спеціалісти підрахували, що на нього викидають щодороку до 12 тисяч тонн металів, у тому числі до тонни із розряду цінних. Переробка цих «відходів» дасть змогу працювати додатково 24 підприємствам із виготовлення напівфабрикатів або готової продукції.