Податковий кодекс: прорив чи зашморг?

Останнім часом в Україні тема №1 для обговорення — представлений урядом Податковий кодекс. Одні говорять, що цей документ — ледь не найкращий у світі, інші — що він покладе на «лопатки» бізнес. Президент каже, що новий кодекс — прорив до нашого світлого майбутнього. Прем’єр називає його «справою всього життя». Опозиція говорить про «зашморг, який закидають на шию бізнесу».

Представники ж малого та середнього бізнесу організовують акції протесту. Зауважимо, що представлений у Верховній Раді проект Податкового кодексу — це вже третя його редакція. У ній нібито мали врахувати результати громадського обговорення документа. Чи врахували? З цим запитанням «Відомості» звернулися до голови громадської ради при Луцькій державній податковій інспекції, члена робочої групи по виробленню пропозицій щодо внесення змін до Податкового кодексу Юрія Довгуна.

— У представленій редакції Податкового кодексу я не бачу врахованих пропозицій від підприємців, — розповів пан Довгун. — Ідеологія цього кодексу — фіскальна. Щодо малого бізнесу, то стали гіршими умови для його діяльності.

— Податкові канікули для малого бізнесу передбачені документом?

— Податкові канікули передбачені для легкої промисловості на 10 років, а також для окремих осіб-підприємців, які надають побутові послуги. Наприклад, шиють одяг чи ремонтують взуття. Проте річний оборот їм обмежили до 300 тисяч гривень. Вони й користуватимуться спрощеною системою оподаткування. Раніше цією системою могли користуватися підприємці, які мали дохід 500 тисяч. Крім того, збільшується ставка фіксовано податку: раніше він був у межах 200 гривень. Зараз же пропонується диференціювати. Для населених пунктів з чисельністю понад 150 тисяч осіб — від 200 до 600 гривень. З меншою чисельністю — залишити на тому ж рівні. До того ж у малих підприємців — фізичних осіб забрали можливість співпраці з юридичними особами. Це означає обмеження для розвитку їх бізнесу.

— Прем’єр-міністр Микола Азаров в інтерв’ю сказав, що мета такого обмеження — змусити підприємців, які займаються перекупкою на ринках, звернути свою увагу на виробництво. Тим паче, що, як вже було сказано, для легкої промисловості передбачені податкові канікули.

— Це стосується лише легкої промисловості. Інше ж мале виробництво цей кодекс просто нищить. Давайте для прикладу візьмемо столярний цех. Щоб користуватися спрощеною системою оподаткування, підприємцю треба показувати річний оборот у 300 тисяч гривень. Це 25 тисяч на місяць. На тисяч 20 закуповуються матеріали. Таким чином, на виплату зарплати, сплату оренди, комунальних послуг тощо залишається 5 тисяч. Про який розвиток виробництва в таких умовах можемо говорити? І це стосується багатьох сфер дрібного виробництва: ковбасень, закладів громадського харчування тощо. Свого часу Польща за рахунок сприяння розвитку такого от дрібного бізнесу вижила. А у нас що роблять? Тепер фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності може офіційно оформити на роботу лише двох осіб. Раніше дозволялося 10. Це якщо, наприклад, чоловік із жінкою мають магазин, то вони навіть не можуть своїх дітей оформити на роботу. Так що, як не крути, а малий бізнес заганяють у тінь.

— При обговоренні проекту кодексу у серпні представники малого бізнесу виступали категорично проти введення касових апаратів на ринках. Ця норма залишилась?

— Так. Хоча ми вносили пропозиції не використовувати їх на ринку. Це в нинішніх умовах нереально через додаткові навантаження на підприємця: купити апарат, найняти бухгалтера тощо. Крім того, касові апарати знищують саму суть ринку — поторгуватися, збити ціну. Як зможе продавець це зробити при наявності апарата і необхідності все через нього «пробивати»?

— На початку ви акцентували на фіскальній сутності Податкового кодексу. Поясніть, що мали на увазі.

— Щодо фіскальної функції, то друга редакція кодексу була лояльніша. Після обговорення частина фіскальних функцій повернулася. Наприклад, це стосується оскарження рішення щодо накладення податківцями штрафів. Раніше пропонувалося, що коли рішення оскаржувалося, то штраф можна не платити. Зараз пропонується: заплати штраф і оскаржуй рішення. Самі знаєте, як потім щось повернути із держави.

— Є хоч якийсь позитив у кодексі?

— В деяких моментах. Наприклад, за невчасне повернення ПДВ з наступного року передбачена пеня. В кодексі зібрано всі документи. З однієї сторони. це добре. З іншої — багато чого не конкретизоване. Важко розписано адміністрування податків. Кожен розділ — по 350 сторінок. Щоб їх освоїти, треба не одну вищу освіту мати. На мій погляд, документ ще потрібно доопрацьовувати.