Кожна із вже створених ОТГ працює краще, ніж сільська або селищна рада

Наразі в Україні вже створено 743 об’єднаних територіальних громади. Обрані голови, єдине, що у тих ОТГ, де вибори проходили цієї весни, ще не налагоджені прямі бюджетні взаємовідносини з центром. Вони настануть з нового фінансового року, але практично всі процедури стосовно передачі майна і отримання повноважень, а також щодо формування стратегії розвитку та створення нагальних об’єктів інфраструктури вже відбуваються. Сьогодні 665 громад уже працюють повноформатно. Реформа децентралізації набирає обертів, приклади успішних ОТГ пришвидшують з рішенням тих, хто ще не об’єднався. Люди зрозуміли, що зволікати — означає втрачати час і кошти. Про це в ефірі на 5 каналі заявив Віце-прем’єр-міністр — Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

На його переконання, питання, що першим зреалізувати у громаді: відремонтувати фельдшерський пункт, чи взятися за дороги, є питанням комунікації, котра вибудовується між обраною владою на місці і громадою. «У ході децентралізації запроваджено інститут старост. Саме вони повинні працювати у своїх громадах і роз’яснювати, у якій черговості буде відремонтований той чи інший об’єкт, що буде створено чи відбудовано за рахунок коштів громади, або за рахунок державної субвенції. Якраз у рамках цієї комунікації потрібно пояснювати людям, чому впроваджується саме цей проект, чому у цьому населеному пункті, і чого слід очікувати в рамках реалізації загальної стратегії», — зазначив Геннадій Зубко.

Щодо розвитку сільської медицини, то за словами Віце-прем’єр-міністра, першочерговою умовою для впровадження цього проекту за рахунок державної підтримки — є наявність лікаря. «В ідеалі інфраструктура має з’являтися там, де є фахівець. Але медичний працівник чи сімейний лікар не приїде працювати  туди, де йому не будуть забезпечені належні умови, де нема інфраструктури.

А сьогодні 85% ФАПів у сільській місцевості ще не мають водопостачання і водовідведення. Тому залучати сюди сімейних лікарів, педіатрів дуже важко. Потрібно розбудовувати інфраструктуру», — зазначив Геннадій Зубко.

Що стосується будівництва та ремонту доріг у 2018 році, то Віце-прем’єр-міністр переконаний, що попри небувалі розміри коштів спрямованих на розбудову магістральних автошляхів, суттєвим є і збільшення фінансування на місцеву дорожню інфраструктуру.

Йде масштабне відновлення центральних автомагістралей. Розпочиналося воно з західних областей, і зараз акцент зміщується на Центральну та Східну Україну, і це є важливим у впровадженні реформи  децентралізації, переконаний він.

«Але хочу наголосити, що саме з цього року 35%  із загальної суми виділених на ремонт доріг коштів, спрямовується саме на місцеві дороги. Додайте ще гроші, які надходять на ремонт місцевих доріг з реалізації «митного експерименту» запровадженого Президентом України, від перевиконання планів митницями. Куди саме вони повинні бути спрямовані, на які проекти? Звичайно, важливим є збудувати центральну дорогу через адміністративний центр громади, щоб всі побачили хороше дорожнє покриття, нове освітлення. Але ми ставимо завдання, щоб у першу чергу ще й ремонтувалися дороги там, де є опорна школа, де є необхідність перевезення дітей з початкової школи шкільним автобусом. Також першочергово мають ремонтуватися дороги до медичних закладів. І контроль за виконанням цього проекту залишається за громадами»,  — наголосив Геннадій Зубко.

Він переконаний, що субсидіарність реформи полягає у тому, що влада у своїй звітності максимально наближається до людей. Раніше сільський голова виходив, розводив руками і казав: у мене є лише печатка і зарплата, а всі інші питання ідіть й вирішуйте в районі, області чи у Києві. А зараз керівник ОТГ так говорити не може, є місцеві податки, є і чималий відсоток Дорожнього фонду, який спрямовується на місцеві дороги.

«І тут постає питання наявності проектів. Кошти, які є у розпорядженні громади необхідно освоювати у рамках стратегії. Звичайно, проект щодо ремонту чи будівництва дороги вартує грошей. Але якщо такий проект у тебе є, і ти подаєш його на розгляд у ДФРР, або на розгляд обласної адміністрації щодо використання коштів, які надходять з Дорожнього фонду та у результаті «митного експерименту» — то тоді тобі важко відмовити. Звичайно, на все це потрібні не стільки кошти, скільки час. По кожній громаді ми вже бачимо сьогодні зміни. Так, є більш успішні, котрі мають на своїй території бюджетоутворюючі підприємства, де працює бізнес, де кошти надходять від податків, акцизів. Такі громади розвиваються швидше. Але є громади, які не мають подібних преференцій та ресурсів. І тут головною умовою стає якісний менеджмент. Але я можу чітко заявити, що кожна із вже створених ОТГ працює краще, ніж та сільська або селищна рада, яка ще досі залишається не об’єднаною», — заявив Геннадій Зубко.

Він повідомив, що сьогодні за підтримки Уряду, Європейського Союзу є можливість організувати навчання таких лідерів громад, допомогти їм щодо визначення пріоритетів, і що найголовніше — розроблення стратегій.

Украй важливим є питання контролю громади за використанням коштів. Звичайно, будь-які бюджетні кошти підпадають під бюджетне законодавство і контролюються Держказначейством з точки зору спрямування видатків. А ось що стосується активності та ефективності їх використання — це вже зона відповідальності депутатського корпусу і всіх членів громади, наголошує він.

«Люди бачать скільки коштів надійшло у скарбничку громади, а бюджети громад зараз зросли у 7-10 разів, і куди ці кошти спрямовуються. На дитячий садок, на школу чи на щось інше. Саме депутатський корпус має контролювати проходження фінансів і змусити звітувати за кожну копійку. Другим рівнем контролю є державна аудиторська служба, яка може перевірити, як ці кошти використовуються безпосередньо. Додайте ще  правоохоронні органи. Будь-яка людина, котра проживає в громаді може звернутися до контролюючих органів й ініціювати перевірку. Люди зараз активні, вони за необхідності звертаються і у правоохоронні органи, і у державні структури, навіть до Кабінету Міністрів.

Ми, як Уряд, у першу чергу контролюємо виконання законодавства. Зараз ми якраз обговорюємо необхідність створення нового закону, який забезпечить державний контроль за дотриманням законодавства і Конституції України органами місцевого самоврядування. Раніше це було компетенцією загального нагляду прокуратури, у неї цю функцію у ході реформи забрали. Її мали передати префектам на місцях, але інститут префектів ще не запрацював, тому питання контролю за виконанням вимог законодавства стоїть гостро. У країнах ЄС префекти беруть участь у затвердженні бюджету місцевого самоврядування і контролюють його ефективність. Це питання забезпечення конституційних прав і свобод громадян, у тому числі виконання делегованих державою функцій у частині охорони здоров’я, освіти, пенсійного забезпечення, інших сервісів, як то вивіз сміття, теплопостачання тощо. І це потребує законодавчого врегулювання», — наголосив Геннадій Зубко.