Учасники кліматичної конференції застрягли в зачарованому колі

Лідери країн Євросоюзу не зуміли домовитися про обсяги допомоги, яку ЄС надасть країнам, що розвиваються на боротьбу з наслідками змін клімату.  У перший день дводенного саміту у Брюсселі глави держав, що входять до Союзу збиралися узгодити пакет допомоги країнам, що розвиваються в розмірі близько 6 млрд. євро (9 млрд. доларів). Ці кошти були б розраховані на три роки.  Однак проблема полягає в тому, що більш багаті країни намагаються переконати уряди країн Східної Європи також зробити свій внесок у цю програму. Офіційні особи оголосили, що консультації будуть продовжені і вночі. Кошти ЄС повинні були надати негайну допомогу найбіднішим країнам, які зіткнулися з підйомом рівня моря, зникненням лісів і нестачею води. Кілька найбагатших країн Євросоюзу вже оголосили про розмір допомоги, яку вони готові надати. За словами прем'єр-міністра Швеції Фредеріка Рейнфельдта, свої цифри представили понад половина країн ЄС. Водночас глава уряду країни-голови ЄС зазначив, що низка країн-членів Союзу відчувають серйозні економічні труднощі. Крім того, досі об'ємом з потенційної допомоги бідним країнам не визначилися Німеччина і Франція. Найбільший внесок - 883 млн євро - готова зробити Великобританія. Швеція готова надати 765 млн євро, Нідерланди - 300 млн євро, Данія - 160 млн. Голова Європейського парламенту Єжи Бузек, звертаючись до лідерів країн ЄС, говорив, що у справі боротьби зі зміною клімату необхідно взяти на себе юридичні зобов'язання. "Я закликаю вас надати ваші цифри. Ми вимагали цього в резолюції Європарламенту в листопаді", - заявив Бузек. Інша важлива тема саміту в Брюсселі - економіка. У четвер Німеччина і Франція підтримали ідею уряду Великобританії ввести разовий податок на бонуси банкірів. Окрема проблема, яку обговорюють у Брюсселі, борг Греції. За словами заступника голови грецького міністерства фінансів, борг країни становить близько 300 млрд євро, що є найвищим показником за всю сучасну історію. Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу в четвер висловив упевненість в тому, що Греція впорається із цими проблемами. Європейська Рада зібрався вперше після того, як в силу вступило Лісабонську угоду, що змінило структуру прийняття рішень в ЄС. В цілому переговори на кліматичній конференції ООН в Копенгагені потрапили в "зачароване коло" нерозв'язних суперечностей між країнами, що розвиваються та розвиненими країнами. "На жаль, поки сторони не мають точок дотику з принципового питання: яким має бути майбутній режим. Країни не можуть вирішити, якою має бути його архітектура. І тут основний вододіл йде між країнами, які несуть зобов'язання за Кіотським протоколом, тобто розвиненими країнами , і тими, хто не несе зобов'язань - це країни, що розвиваються ", - сказав член російської делегації, начальник відділу глобальних проблем навколишнього середовища МЗС РФ Олег Шаманов.