США готуються до скинення сирійського президента

Керівництво Сполучених Штатів упевнене в неминучому краху режиму сирійського президента Башара Асада. «Усі вже змирилися з тим, що він фактично висить над прірвою. Розвідувальні служби завіряють, що його не повернути», — заявило джерело в адміністрації Барака Обами.

У зв’язку з цим США разом з Туреччиною почали розробляти регіональну стратегію на період після скинення Башара Асада, повідомляє «Лента». Головною метою плану повинне стати недопущення в Сирії міжконфесійної громадянської війни між сунітами, алавітами, курдами, християнами й друзами.

Побоювання Білого дому один зі співробітників адміністрації сформулював так: «Ніхто не хоче повторення Іраку». У той же час, за даними американської розвідки, населення Сирії (особливо суніти) активно озброюється, чому сприяє масове дезертирство з армії. Мирні протести все частіше перетворюються в збройні сутички опозиціонерів і влади.

Тому можливість громадянської війни у Вашингтоні розглядають всерйоз. Разом з тим, США й Туреччина не хочуть втручатися в сирійські події прямо, тому що «це принесло б опозиції більше шкоди, ніж користі».

Особливу заклопотаність Білого дому викликає та обставина, що громадянська війна в Сирії в наявних умовах може серйозно дестабілізувати ситуацію в сусідніх країнах: Лівані, Ізраїлі, Йорданії, Іраку й навіть у Туреччині.

Як очікується, конкретні кроки по недопущенню подібного розвитку подій президент США Барак Обама й прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган обговорять найближчими днями в Нью-Йорку на сесії Генеральної асамблеї ООН.

Повстання проти Башара Асада почалося в Сирії ще в березні 2011 року. На розгін мирних демонстрацій влада кинула поліцію, потім — спецслужби, потім — армію, однак масштаб антиурядових виступів з кожним тижнем стає усе більшим, причому на сторону демонстрантів переходять деякі військові й поліцейські.

Одночасно із цим через триваючу нестабільність, міжнародну ізоляцію й санкції офіційний Дамаск зазнав серйозних фінансових втрат, що ще сильніше погіршує економічне становище населення країни.