В Алжирі розпочались акції протесту. Протестанти вимагають відставки нинішньої влади.

Тисячі людей північно-африканської країни вийшли на вулиці  столиці, а також міст Аннаба, Константина і Оран.   Демонстранти, в основному молодь,  вигукували гасла: "Ми ситі по горло цією владою" і "Абдельазіз Бутефліка (президент), забирайся геть". Вони також розмахували плакатами з написами: "Ми хочемо, щоб країною управляла молодь, а не старі" і "Система влади прогнила".

Тисячі поліцейських і бійців спецназу стягнуті до ключових артерій столиці з метою запобігання заворушенням; всі в'їзди до міста перекриті посиленими блокпостами, взяті під охорону урядові установи.

"Ситуація дуже напружена, влада блокувала всі підходи до столиці", - сказав Халіль Абдулмунім, генеральний секретар опозиційного руху "Алжирська ліга за права людини".

Сили правопорядку почали переслідувати протестувальникыв і застосували проти них кийки. У відповідь демонстранти закидали поліцейських камінням. За даними опозиційного руху "Алжирська ліга за права людини", в ході демонстрацій були затримані понад 1000 осіб.

"Ми хочемо, щоб ця акція протесту, перш за все, зламала стіну страху, дозволила нам домогтися виконання своїх законних вимог, таких як скасування режиму надзвичайного стану, свобода преси та вираження політичних поглядів", - заявив Абдулмунім.

Довідка:

Алжирська Народна Демократична на півночі Африки, на сході межує з Тунісом і Лівією, на південному сході — з Ніґером, на південному-заході — з Малі, на заході — з Марокко, на півночі — Середземне море.Чисельність населення 35190000 (станом на січень 2009 року).

99% алжирців класифікуються етнічно як бербери або бербери-араби за різними (історичними та суспільними) джерелами, і вирізняються здебільшого в залежності від їх рідної мови, чи то переважно арабським діалектом або переважно берберським діалектом. Так, як всі алжирські діалекти є насправді арабсько-берберською сумішшю, при цьому ніхто не говорить чистою арабською або чисто берберською мовами, але це зовсім не відображає реальне походження алжирців, які в основному також змішаного походження з берберським і різним європейським та близькосхідним населенням, яке вторгалося чи переселялося до північно-західної частини Африки в різні періоди історії і змішуються з її попередніми мешканцями. До цих груп входять араби, турки, вандали, фінікійці, римляни, греки, єгиптяни, тому алжирська мова не має ніяких ознак однотипно-морфологічного походження тих, хто говорить на ній.

Жінки складають 70 відсотків від Алжиру адвокатів та 60 відсотків його суддів. ВІони домінують в медицині. Все частіше вносять великий дохід до домашніх господарств, подекуди більше ніж чоловіки. Шістдесят відсотків студентів університетів складають жінки (згідно з університетськими дослідженнями).

Алжир отримав незалежність у 1962 році після 8 років війни з французами. Керівник держави — президент, що обирався на п'ятирічний термін з однією можливістю переобрання. Зараз ця норма скасована. Безтерміну.

Алжир має дипломатичні відносини з більше ніж 100 країнами світу.

Алжир — одна з найбільших і найрозвинутіших країн Африки. Основні галузі економіки: нафтова та газова, легка промисловість, гірнича, електроенергетична, нафтохімічна, харчова.