Китай в Росію з грішми так і не прийшов

Глава російського уряду Дмитро Медведєв сьогодні перебуває з офіційним візитом у Китаї. Він має намір взяти участь у засіданні глав урядів країн ШОС, відвідати прийом, який проведе прем'єр КНР Лі Кецян, а також виступить на конференції з управління інтернетом. У рамках візиту заплановані зустрічі з Лі Кецяном і главою Китаю Сі Цзіньпіном.

Напередодні візиту до Китаю Дмитро Медведєв відповів на запитання китайської газети «Женьмінь Жибао». В інтерв'ю прем'єр заявив, зокрема що російсько-китайські відносини довірливого партнерства і стратегічної взаємодії вийшли на безпрецедентно високий рівень. На його думку, ці відносини відповідають російським національним інтересам, служать прикладом справжнього добросусідства і взаємоповаги, працюють на всебічну модернізацію двох країн, які живуть у ритмі нового століття.

Перед нашими країнами стоїть масштабне завдання - до 2020 року збільшити двосторонній товарообіг до 200 млрд доларів.

Однак перспективи досягти заявленого рівня 200 млрд доларів товарообігу протягом наступних 3 років виглядають вельми і вельми туманними, вважає аналітик «Алор Брокер» Олексій Антонов. Він нагадує, що всього двома роками раніше планувалося, що до кінця поточного 2015 року масштаби торгового співробітництва між країнами досягнуть 150 млрд, однак за підсумками трьох кварталів товарообіг скоротився на 30%, при цьому до кінця року скорочення може цілком досягти і 35%. На хвилі охолодження відносин із Заходом йшлося, Росія сподівалася, що ось-ось до неї потягнеться китайський капітал, йшлося про сотні спільних проектів у сфері промислового виробництва, енергетики, сільського господарства.

Зараз же про ці проекти всі забули з тієї простої причини, що Китай в Росію з грошима так і не прийшов. А не прийшов він тому, пояснює експерт, що інтерес КНР багато в чому диктувався масштабами споживчого ринку Росії, але тепер ринок згортається, а перспективи його не викликають оптимізму ні в кого. У структурі російського експорту в Китай, як, втім, і за іншими напрямами, вагому частку займає паливо. У міру зниження цін на нафту обсяги російського експорту в грошовому вираженні знижуються. Одночасно з цим тануть надії щодо того, що Китай буде закуповувати стільки російського газу, що можна буде відмовитися навіть від частини європейського ринку - на практиці Китай продовжує диктувати свої умови і при цьому нарощує обсяги імпорту туркменського газу, при цьому не забуваючи розвідувати власні надра.

Що стосується транзитної торгівлі, то розвиток нового Шовкового шляху, по якому вже запущений перший потяг, не залишає сумнівів у тому, що китайська влада буде розвивати власні торгові відносини зі світом самостійно і так, як це вигідно в першу чергу КНР, упевнений Олексій Антонов. Якщо вантажі швидше, простіше і дешевше відправляти в ЄС в обхід Росії - вони підуть поставляти їх саме так, якщо туркменський газ виявиться закуповувати вигідніше, ніж російський - вони будуть закуповувати його у Туркменії, а не в Газпрому. Інтерес Китаю до Росії завжди буде диктуватися виключно економічною вигодою. Таким чином говорити про те, що товарообіг в найближчі три роки, при збереженні загального негативу в російській економіці, буде хоч скільки-небудь рости, не варто.