Вчені стверджують, що частина атмосфери Марса регулярно замерзає
Дослідники з американського Інституту планетології вперше склали докладну карту полярних крижаних шапок Марса, що дозволила відстежити сезонні зміни відкладень замерзлої вуглекислоти, а також циркуляції атмосфери.
Дослідники з американського Інституту планетології вперше склали докладну карту полярних крижаних шапок Марса, що дозволила відстежити сезонні зміни відкладень замерзлої вуглекислоти, а також циркуляції атмосфери.
Карти були створені за даними, отриманим за допомогою нейтронного спектрометра на борті зонда «Марс-Одісей». Інформація, зібрана за два марсіанських роки, дозволила старшому науковому співробітникові інституту Томасу Преттіману і його колегам точно визначити сезонні коливання товщини марсіанських крижаних шапок.
Вченим вдалося встановити, що близько 25% атмосфери проходять через ці шапки.
Уже на самому початку телескопічних спостережень Марса було помічено, що полярні шапки на цій планеті міняють розмір і конфігурацію залежно від сезону. У цей час відомо, що шапки складаються з водяного льоду й замерзлого вуглекислого газу - «сухого льоду». Як думають, водяний лід являє собою «постійну частину» полярних шапок, а сезонні коливання відбуваються за рахунок вуглекислоти.
Автори дослідження відзначають, що вивчення полярних шапок допоможе краще зрозуміти історію клімату планети, а значить відповістити на запитання про те, чи були колись умови на Марсі придатними для життя.
Преттіман і його колеги використали нейтронну спектроскопію, також щоб визначити, як багато інших газів - аргону й азоту - залишається в атмосфері полярних регіонів, коли вуглекислота починає «вимерзати».
«Ми виявили значний ріст концентрації цих газів у районі південного полюса восени й узимку», - розповів учений. За його словами, варіації в концентрації цих газів допомогли зібрати інформацію про місцеві особливості атмосферної циркуляції. Зокрема, були виявлені великі зимові циклони в полярних областях.
Точні дані про товщину відкладень вуглекислотного льоду, також як дані про сезонні коливання концентрації «невимерзаючих» газів дозволять ученим уточнити модель атмосфери Марса, краще зрозуміти її динаміку й з'ясувати, як згодом міняється клімат планети.
