Реформована «швидка» виїжджатиме на виклик по-новому
З 1 січня набув чинності Закон «Про екстрену медичну допомогу». Що змінилось у зв’язку з цим у медичному обслуговуванні волинян, дізнавалися «Відомості».
З 1 січня набув чинності Закон «Про екстрену медичну допомогу». Що змінилось у зв’язку з цим у медичному обслуговуванні волинян, дізнавалися «Відомості».
Сенс реформування екстреної медичної допомоги, за словами заступника начальника управління охорони здоров’я ОДА Івана Грицюка, полягає у наданні своєчасної допомоги хворому в найвіддаленіших куточках нашої області. Для цього мають створити Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. До його складу має увійти єдина оперативно-диспетчерська служба, яка координуватиме діяльність усіх підрозділів, станцій швидкої медичної допомоги та відділень, які існують при центральних районних лікарнях. Серед основних принципів функціонування системи екстреної медичної допомоги мають бути постійна готовність до оперативного та цілодобового реагування на виклики, а також регіональна екстериторіальність служби швидкої медичної допомоги. В результаті нововведень «швидка» до пацієнта у місті має доїхати за 10 хвилин, у сільській місцевості — до 20 хвилин.
Наразі така система екстреної допомоги існує лише на папері.
— Період, поки йде становлення нової структури, не повинен позначитися на якості роботи «швидких», — запевнив Іван Грицюк. — Тому сьогодні служба працює так, як і раніше. Але це тимчасово, поки не буде утворено обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Його створять на базі приміщення, що на вулиці Словацького, 28 в обласному центрі. Уже є відповідне рішення про передачу його з міської в обласну комунальну власність. Депутати обласної ради на черговій сесії ще мають прийняти рішення про створення самого центру. Саме у ньому має розміститися єдина регіональна оперативно-диспетчерська служба з використанням сучасних GPS-технологій. Думаю, що центр запрацює через місяць. Дуже важливо, що у нас уже є навчені професійні диспетчери. Немає на Волині проблем і з кадрами на самих «швидких»: бригади на 100% укомплектовані фельдшерами і на 90% — лікарями. Такі бригади чергуватимуть у кожному районі на базі місцевої районної лікарні. На виклик виїжджатиме та, що розміщена ближче до пацієнта. Територіального поділу, як це було досі, не буде. Людині у будь-якій точці області достатньо буде набрати номер «103».
«Відомості» поцікавились, яку саме допомогу зможуть надавати лікарі «швидкої». Адже не секрет, що останніми роками вони у своїх валізах, окрім ампул «Дибазолу», «Папаверину», «Анальгіну» тощо, нічого не мають. І тому часто-густо карета швидкої меддопомоги у нас працює у формі спеціалізованого таксі, яке просто довозить важкохворого пацієнта до лікарні. Але при цьому втрачається такий дорогоцінний час, який може коштувати людині життя.
— Сьогодні ми маємо значно краще фінансування, ніж ще два роки тому, — запевнив чиновник. — Приміром, на один виклик «швидкої» на медикаменти передбачено від 27 до 35 гривень. Ще у 2010 році ця сума становила дві гривні. Торік у Луцьку навіть був випадок, коли лікар «швидкої» після екстреної консультації з кардіологом увів хворому у нього вдома тромболітик. Як свідчить статистика, якщо тромболітик увести впродовж двох годин від початку гострого інфаркту міокарда, є дуже висока ймовірність зберегти життя хворому. Цей препарат коштує декілька тисяч гривень. Проблема у нас сьогодні в автомобілях. Із 124 машин «швидкої» половина потребує заміни. В ідеалі ж для надання екстреної допомоги в області мають працювати 40 машин марки «Форд», які повністю укомплектовані необхідною апаратурою. У нас же на сьогодні є лише п’ять таких автомобілів, які торік купили за гроші держбюджету.
Як бачимо, реформована «швидка» в області їздитиме наразі на старих автомобілях. Чи зможуть «не першої свіжості» УАЗи по розбитих дорогах дістатися протягом 20 хвилин від районного центру до віддаленого села навіть без форс-мажорних погодних умов? На це запитання відповіді немає.
Пересічних волинян хвилює й інше: після 1 січня швидко «швидка» приїжджатиме не до всіх хворих. Іван Грицюк підтвердив, що відтепер виклики ділитимуть на екстрені та неекстрені. У першому разі допомога приїде швидко. У другому ж її можна чекати годину.
— В цьому немає нічого страшного. У Луцьку така система діє уже декілька років, — сказав він.
Нарікання на те, що «швидка» до пацієнта з температурою понад 39 градусів може їхати декілька годин, не раз доводилося чути від самих лучан. Вони від цього не у захваті. Натомість у міському управлінні охорони здоров’я запевнили, що скарг на те, що хтось невчасно отримав медичну допомогу, в них нема.
— У нас у рік «швидка» виїжджала на 50 тисяч викликів. На невідкладну допомогу було передано 15 тисяч викликів, — розповів начальник міського управління охорони здоров’я Федір Кошель. — Як розподіляти виклики, вирішує диспетчер (саме луцькі диспетчери «швидкої» працюватимуть у новоствореному Центрі екстреної медичної допомоги. — Авт.). Сьогодні ми маємо постанову Кабміну, яка чітко регламентує нормативи прибуття за викликом бригад швидкої допомоги. У ній до категорії екстрених віднесено наступні виклики: якщо пацієнт знепритомнів, у нього судоми, раптові розлади дихання, раптовий біль у ділянці серця, блювання кров’ю, гострий біль у черевній порожнині, зовнішня кровотеча, ознаки гострих інфекційних захворювань, а також гострі психічні розлади, що загрожують життю та здоров’ю пацієнта або оточуючих. За екстреними викликами медики також виїжджатимуть, коли пацієнт зазнав травми (поранення, перелом, вивих, опік, важкий забій, травми голови), ураження електричним струмом, блискавкою, теплового удару, переохолодження, а також у разі асфіксії, ушкоджень при надзвичайних ситуаціях (ДТП, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо), отруєння, укусу твариною, порушення нормального перебігу вагітності. Крім того, до категорії екстрених віднесено звернення медпрацівників щодо транспортування пацієнтів, які потребують термінової госпіталізації.
До неекстрених відтепер належать звернення пацієнтів із раптовим підвищенням температури тіла, кашлем, нежитем, болем у горлі, головним болем, запамороченням, слабкістю, болем у попереку, суглобах, підвищенням артеріального тиску, больовим синдромом в онкологічних хворих, алкогольним, наркотичним, токсичним синдромами.
Неекстреними стануть і виклики у разі загострення в пацієнта хронічних захворювань, коли він перебуває під наглядом сімейного або дільничного лікаря, при гіпертонічній хворобі, виразці шлунку і дванадцятипалої кишки, хронічному запаленні печінки, жовчного міхура, кишечнику, хворобі нирок, суглобів тощо.
Неекстрені виклики перенаправлятимуться диспетчером оперативно-диспетчерської служби у відповідний заклад охорони здоров’я первинної медико-санітарної допомоги, а в разі відсутності такої до пацієнта направлятиметься бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги, яка не виконує екстрені виклики упродовж однієї години з моменту отримання звернення.