Чому Національний Банк так жорстоко повівся з українцями

Як багато тоді звинувачували їх у тому, що вони тримають курс і не дозволяють девальвацію. І тоді дуже часто НБУ дорікали, що стабільний курс це погано, а ось гнучкий - це чудо.

Складно перерахувати різного роду горе-експертів, які розповідали, як економіка України буде ефективно працювати при гнучкому курсі, як виростуть золотовалютні резерви, збільшиться торгівля, і взагалі виростуть доходи населення. Тепер ці експерти тихо мовчать і намагаються не згадувати свої обіцянки і прогнози.

Тепер стараннями Степана Кубіва та Валерії Гонтаревої Україна і, найголовніше, українці змогли на власній шкурі відчути і порівняти ефективність стабільного і гнучкого курсу гривні.

Якщо говорити науковою мовою, то саме в часи Арбузова і Соркіна в Україні був гнучкий курс гривні, а те, що зробили з курсом Кубів і Гонтарева, не має нічого спільного з гнучким курсом, це скоріше базарний курс.

У світовій теорії та практиці фінансового ринку гнучким вважається курс національної валюти, який змінюється вверх і вниз в розумних межах. Іншими словами, коли в часи Арбузова і Соркіна курс гривні за рік коливався на 2-4% - це і був гнучкий курс. А коли курс гривні постійно девальвується, це не гнучкий курс, це просто обвал національної валюти і всієї економіки.

Просте порівняння фактів 2013 і 2014 дуже добре показує, який «ефект» отримали українці завдяки псевдогнучкому курсу, який зараз існує в Україні.

З початку 2014, коли почав діяти псевдогнучкий курс гривні, населення забрало з банків депозитів у валюті на суму $6 млрд і 32 млрд гривень. Тільки за липень 2014 українці забрали з банків депозитів у гривні на суму 920 млн і близько $470 млн.

А ось у липні 2013, коли був справжній гнучкий курс гривні, населення додатково принесло в банки депозитів у гривні на суму 2,5 млрд, а валютних депозитів на суму $176 млн.

На даний момент, на жаль, населення втратило довіру до банківського сектору, тому і йде масовий відтік депозитів. Цілий ряд банків не віддає депозити, хоча не існує мораторію на повернення депозитів, а є тільки ліміти на видачу грошей з каси: у гривні не більше 150 000, а в валюті не більше 15 000 гривень у валютному еквіваленті.

Але навіть ці ліміти не виконує цілий ряд банків, серед яких Актив, Сітікомерцбанк, Терра. В НБУ накопичилися вже сотні скарг на затримки повернення депозитів у банках, але чинне керівництво НБУ слабо реагує на ці скарги.

Це при попередньому керівництві скарги в НБУ мали дієвий результат, і багато банків боялися допускати затримки з поверненням депозитів. А тепер це стало настільки буденним явищем, що навіть стає звичним, і українці боятися розміщувати гроші в банках - не впевнені, що їм ці гроші повернуть без затримок.

Це суттєво погіршує імідж всього банківського сектору. Але чинне керівництво НБУ явно цієї проблеми не помічає і продовжує сподіватися, що з часом це проблема сама себе вичерпає. Досить таки цікава логіка чинного керівництва НБУ.

Коли був стабільний курс долара, Арбузова і Соркіна звинувачували, що вони витрачають золотовалютні резерви і тим самим стримують девальвацію гривні. При цьому ці обвинувачі забували сказати, що головна і єдина функція золотовалютних резервів якраз і полягає в тому, щоб виходити з інтервенціями на валютний міжбанківський ринок.

У всіх країнах світу центральні банки використовують свої золотовалютні резерви для таких цілей і тим самим вони регулюють валютний ринок, забезпечують контрольований курс національної валюти. Ніде в світі, за винятком України, немає такого хаосу на валютному ринку, коли курс національної валюти встановлює не держбанк, а «чорний валютний ринок».

Дійсно, за 2013 золотовалютні резерви України зменшилися з $ 24,6 до $ 20,4 млрд. Але при цьому Україна погасила близько $ 6 млрд старих кредитів МВФ. Станом на 1 серпня 2014 золотовалютні резерви України становлять $ 16 млрд, і це при тому, що в травні Україна взяла в борг у МВФ $ 3,2 млрд.

Тому звинувачення, що стабільний курс долара «з'їдав» золотовалютні резерви, а ось нібито гнучкий курс забезпечить зростання цих самих резервів, безглузді. Насправді саме контрольований гнучкий курс долара часів Арбузова і Соркіна і дозволив Україні в 2012-2013 погасити старі кредити МВФ, єврооблігації і розрахуватися за всіма зовнішніми боргами вчасно і в повному обсязі, без необхідності отримувати новий кабальний кредит МВФ.

Україна з такими труднощами погасила більшу частину кредиту МВФ у розмірі $13 млрд, які брала ще Юлія Тимошенко, а тепер нове керівництво країни знову набирає нові кредити і не думає про те, як буде їх погашати.

«Потрібно девальвувати гривню, і приплив експортної виручки виросте в рази» - улюблена цитата, яку часто любили говорити в колишні часи прихильники девальвації гривні. І ось тепер Україна має девальвацію гривні на рівні майже в 60%, і що ж вийшло в результаті?

А в результаті за перше півріччя падіння експорту товарів на 5,2%, а експорту послуг - на 10% порівняно з минулим роком, коли, як стверджували, не було гнучкого курсу. І тільки завдяки падінню імпорту на 18%, зовнішня торгівля України стала профіцитною.

Але, замість того, щоб збільшитися, продаж валюти експортерами на міжбанківському валютному ринку навпаки падає. Якщо ще рік тому щодня на міжбанку продавали валюти на $1-1,5 млрд, то тепер лише на $200-300 млн. Дефіцит валюти в Україні істотно відчувається. Тому ніхто не може пояснити, куди подівся профіцит майже в $ 3млрд, який, як стверджує Державна служба статистики, отримали наші експортери.

Ось такий «гнучкий курс» отримала економіка України і українці, завдяки Кубіву і Гонтаревій. Як результат, якщо в липні 2013, за часів Арбузова і Соркіна, середня офіційна заробітна плата була близько $400 в еквіваленті, то тепер вона становить близько $280. Ось це і є «головне досягнення» гнучкого курсу гривні, який так закликав ввести МВФ і який так любили хвалити наші окремі експерти, явно тому, що самі отримують заробітну плату готівкою доларами від своїх спонсорів.