Галина ФЕДОРЕНКО: Час підводити підсумки

Рік завершується. Час підводити підсумки. Не претендую ні на чию думку, лише особисті сприйняття, відчуття, бачення і розуміння.

ЦЕНТРАЛЬНА ВЛАДА.

Таке враження, що потрапила на спектакль, який затягнувся в часі. На сцені ледве пересуваються далекі від професійності вуличні актори. Час від часу видають якісь незрозумілі репліки.  Загалом просто тупцюють на місці. Спектакль без змісту, без сюжету, без розвитку подій. Не цікаво. Хочеться встати і піти додому, де затишно і на тебе чекають твої близькі люди…

Центральна влада, як показав час,  виявилась надто  примітивною, при чому в усіх сферах життя.  Принцип «молодим  дорогу в перспективне майбутнє» себе не виправдав: бігати по сцені і серйозно працювати  – це два різні поняття. А ще підтвердилась народна істина: кожна  людина повинна займатись тією  справою, в якій вона найкраще обізнана і яка їй під силу. Країна «обпеклись» ще на п'ять років. Наслідки можуть бути гіршими, ніж будь-коли раніше.

ПРИМІТИВНІ МОЛОДІ ТА ХИТРІ СТАРІ.

Монобільшість у парламенті давно вже не монобільшість. Маленькі групки, на які вона розділилась, розривають фракцію «Слуги народу»  на шматки. Постійні скандали, звинувачення один одного в нечесності, в корупції. Прослуховування, підслуховування, підставлення ніжки, відкриті кримінальні справи… Це все, чим вони відзначились у 2020 році. Пішов у небуття і турборежим. Видихнулись. Думок немає, ідей немає, зрештою немає і голосів.

Старі, биті політики, які на перших порах намагались якось давати про себе знати, перейшли, за винятком окремих, в режим стабільного "відпочинку". Ходять, отримують заплату, беруть участь у ток-шоу, ну, так, щоб зовсім не випасти з політичного життя… Частина переключилась на діяльність в  регіонах.

Загалом парламент із активного гравця в житті України перетворився на суб'єкт, який втрачає своє справжнє єство і покликання .

КОРОНАВІРУС ОГОЛИВ ВСІ ПРОБЛЕМИ В  МЕДИЦИНІ.

Ситуація в медицині не те, що погана, надзвичайно критична. Брак  кадрів, мізерні зарплати, відсутність обладнання, сучасної медичної апаратури, непристосованість приміщень до прийняття хворих. Не вистачало навіть елементарного: миючих засобів, спецодягу, рукавичок… Здавалось би, епідемія коронавірусу, з огляду на те, як про неї влада кричить уже цілий рік, повинна була заставити керівництво країни подивитись на медичну галузь по-серйозному і почати щось змінювати в ній.

Лікування коронавірусної хвороби – це ж не тільки кисень ( якого постійно  не вистачає) та спецодяг, це необхідність облаштувати відділення, і не тільки інфекційні, а й кардіологічні, терапевтичні, педіатричні, гінекологічні, неврологічні … новим високосучасним лікувальним обладнанням. Спеціалісти говорять, що наслідки від коронавірусної хвороби даватимуть про себе знати ще певний період життя. То, може, ковідний Фонд у 65 мільярдів якраз і став би тією рятівною паличкою, за допомогою якої можна було у великій мірі вирішити проблеми в медицині. На жаль.  Дороги виявились важливішими… Хоча, якщо вірити екс-міністру фінансів Ігору Уманському, то не стільки дороги, скільки можливість під виглядом їх ремонтів, «розпиляти» ковідний фонд.

МІСЦЕВІ ВИБОРИ-2020: ОЧІКУВАННЯ ВИЯВИЛИСЬ БІЛЬШИМИ ЗА РЕЗУЛЬТАТИ

Більшість українців вибори просто проігнорувала. Це свідчить про те, що основній масі абсолютно байдуже, хто буде управляти місцевими територіями. Інші пішли шляхом: краще вже ті самі, ніж нові.

Адмінресурс рулив, як ніколи. Хто, як не влада на місцях розуміє, що таке управляти територіями в умовах децентралізації. Тому кинули всі фінанси, аби взяти під себе громади. І тепер з легкістю і набагато більшими масштабами «загрібатимуть» у власні кишені те, що до цього часу належало державі, а в умовах децентралізації  переходить в управління громад. Думається, на п'яти роках не зупиняться. Зайшли на десятиліття.

"ПОБОРОЛИ" КОРУПЦІЮ РІШЕННЯМ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ.

В країні, де панує хаос, де закони та рішення приймаються не як вимагає юридичне право чи громадянське суспільство, а як заманеться, чогось особливого чекати від Конституційного суду не доводиться.

Свого часу Конституційний суд дозволив позафракційним депутатам разом із фракціями створити парламентську більшість, хоча за законодавством широка коаліція повинна була складатись тільки з об'єднання фракцій. Або ігри з самою Конституцією:  то діючим  є Основний закон 1996 року, то 2004 року. То ми парламентсько-президентська республіка, то вже президентсько-парламентська.  Тобто, хто вигравав президентські вибори, під того підлаштовували більші повноваження.

Сьогодні рішення КС щодо антикорупційних органів та їх дій прийняте, швидше за все, на захист власних інтересів. Судді вирішили продемонструвати, хто в домі хазяїн. Бачте, дістало їх, що якісь там антикорупційники гамагаються копатися у їхній білизні, винюхувати чесно вони нажили своє добро чи ні, навіть заводять кримінальні справи... Тому взяли і одним махом заборонили електронні декларації та кримінальну відповідальність за їх недостовірність. А рішення КС не підлягає оскарженню, тільки до виконання. А тепер думай, як вийти із ситуації, щоб не створити ще більшої проблеми. Особливо з нинішніми умами в парламенті.

Якщо ж бути чесними щодо  діяльності українських антикорупційних органів, то чи є вони, чи їх немає, користі від них мало. За період роботи жодного високопоставленого чиновника чи суддю не притягнуто до кримінальної відповідальності. Інша справа, щоб країна не втратила безвіз, який так тяжко нам давався, та перспективу членства в Євросоюзі.

РЕФОРМА ЗЕМЛІ.

2020 рік ввійде в історію, як рік прийняття Закону про ринок землі в Україні. Закон вступить у дію в липні 21-го і ми ще не знаємо, які результати нас чекають.

Оптимізму особливого немає, бо 10 тисяч гектарів в одні руки – це багато. І як би не запевняли чиновники, що все буде гаразд і рідненьку не скуплять закордонні інвестори, є досвід Латвії. Там теж спочатку не можна було продавати іноземцям. Але залучення іноземних банків до кредитування зробили свою справу. І тепер найбільшим власником сільськогосподарських земель країни є шведська компанія Bergvik Skog, яка контролює понад 60 тис га латвійських землеволодінь. Другим за розміром власником аграрних земель є шведсько-норвезька компанія Foran Real Estate. На третьому місці — американська Empetrum. Латвійські землевласники посідають лише восьме та дев'яте місця.

Підсумок:

Ніколи не думала, що на керівних посадах в Україні працюватимуть люди без освіти, без досвіду, без зобов'язань, без розуміння, що таке взагалі держава і як управляти цим процесом. Не сподівалась, що замість того, аби разом з усіма державами рухатись вперед, ми розвернулись  на 180 градусів  і стрімкими темпами летимо  у прірву абсолютного хаосу і невизначеності на майбутнє.

Галина ФЕДОРЕНКО

журналіст