Україна виявилась посередником у постачанні зброї з ЄС до Африки

У 2015 та 2016 роках український державний експортер зброї Укрінмаш підписав угоди з замовниками в Уганді та Бурунді про продаж 59 амфібійних бронетранспортерів.

З документів, автомобілі, вартістю щонайменше 4,1 мільйона доларів, були куплені в Польщі, яка є членом ЄС і керується суворими правилами експорту зброї. Вони були відправлені в Україну частинами, а потім 45 з них експортувалися до Східної Африки через Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ).

Іншими словами - як брудні гроші, що проходять через серію рахунків - транспортні засоби були відмитими, щоб приховати їх походження, маршрут і призначення. 

Документи, отримані OCCRP, показують, як українська влада та компанії зробили країну ключовим вузлом у мережі, яка передає озброєння Радянського Союзу з Європи до Африки та Близького Сходу. Багато з цих видів зброї походять з країн, які зараз є членами ЄС.

Більше 1000 сторінок документів стосуються Техімпекс, приватної української фірми, яка реалізує, ремонтує та модернізує військову техніку, а також пов'язаною з нею корпорацією, що належить Великобританії (S-Profit). Як мінімум, в одному випадку з участю S-Profit ця угода, схоже, полегшила угоди, які, якщо вони будуть введені в дію, обійшли б ембарго ЄС щодо зброї на Судан і Південний Судан. Оприлюднена сьогодні доповідь Amnesty International дає подробиці про S-Profit. 

Документи  з 2014 до 2016 року, що включають договори, кореспонденцію, фінансову інформацію та книгу замовлень компанії, показують, як Techimpex співпрацює з українськими державними експортерами зброї, включаючи Укрінмаш, а також державним регулятором експорту зброї, відомим як Державна служба експортного контролю (SSEC), для здійснення торгівлі.

Згідно з аналізом OCCRP, документи показують, що Техімпекс підписав щонайменше 26 контрактів на озброєння загальною вартістю 29,5 мільйона доларів у 2015 і 2016 роках. Серед них - мільйони зароблених за схемою відмивання зброї.

Лазівка

В основі експортної мережі лежить лазівка ​​в нормативних актах України, яка дозволяє видалити джерела та призначення зброї з документів, коли зброя рухається по всьому світу.

З документів видно, що в лютому 2016 року Техімпекс зажадав від ЦСЕК, регулятора експорту зброї, продовження ліцензії, що дає йому право імпортувати броньовані деталі автомобіля з приватної польської фірми, для "власних потреб" компанії. Це означає, що польська компанія може відправити технічну зброю, яка часто називається "запасними частинами", - використовуючи документи, які вказували, що Техімпекс є остаточним одержувачем.

Але зброя не залишилася в Україні.

Після цього Техімпекс  продав зброю Укрінмаш, державному експортеру зброї та його материнській компанії "Укрспецекспорт". Укрінмаш "зрізав" від 9 до 17 відсотків, а потім продавав їх африканським клієнтам. Документація доставки 37 транспортних засобів показала Україну як оригінальне джерело зброї - ефективно приховуючи її справжнє походження.

У матеріалах Техімпекс  показано, що компанія продавала зброю на ринки Африки, Близького Сходу та Азії, включаючи Ефіопію, Корею, Чад, ОАЕ та Уганду.

Польська угода

 Продаж польських бронетранспортерів, відомих як BRDM-2, демонструє, як працює система.

Вказані документи показують, що 23 грудня 2014 року Техімпекс  підписав контракт на придбання 59 BRDM-2 та BRDM-2RH, а також кулеметів з Army Trade.

У листах, починаючи з лютого 2015 року, власник торгової армії Кшиштоф Йожвік підтвердив, що має 59 бронетранспортерів. Він не згадав запасних частин.

У квітні того ж року SSEC надала Техімпекс дозвіл на імпорт запасних частин для броньованих машин з Польщі для власних потреб компанії. До грудня розпочалися перевезення розібраних транспортних засобів у трьох партіях, згідно з документами Техімпекс .

Документи показують, що Техімпекс зареєстрував себе як ліцензованого кінцевого користувача з 20 BRDM-2. Сертифікат кінцевого користувача від 17 травня 2016 року говорить, що Техімпекс  не буде експортувати зброю до третьої країни "без дозволу Державної служби експортного контролю України [SSEC]".

У відповідь на запитання журналістів, представник Міністерства закордонних справ Польщі писав, що в 2014-2015 роках не було видано жодних ліцензій на експорт автомобілів BRDM в Україну, і це включало "повністю зібрані автомобілі BRDM, а також їх частини та комплектуючі". Оскільки такі ліцензії на експорт мають термін дії 12 місяців, прес-секретар продовжував: «Перевезення з 21 по 24 грудня 2015 року, мабуть, було незаконним», і просила додаткову інформацію «дозволити спецслужбам провести відповідне розслідування».

11 грудня, за десять днів до того, як перший  BRDM-2 перейшов кордон з Україною, Техімпекс підписав контракт на $ 776,000 з Укрінмашем для експорту восьми транспортних засобів.

Книга замовлень Техімпекс  - електронна таблиця, що використовується внутрішньо для відстеження продажів компанії, - перераховує в Уганду як кінцевий пункт призначення.

У лютому Техімпекс  та "Укрінмаш" підписали ще один договір про відправку ще 37 автомобілів в Уганду. У тому ж місяці Укрінмаш зажадав додаткових 14 BRDM-2 для Бурунді.

З документів видно, що броньовані машини не були доставлені безпосередньо до Східної Африки, а продавалися в ОАЕ через фірму "Емірати" International Gold Group (IGG). Контракти та документи про доставку показують, що БРДМ-2, призначені для Уганди - тепер повністю зібрані - були доставлені у два лоти у травні та червні 2016 року.

Загальна вартість продажів в Уганду склала 4,19 мільйона доларів США, згідно з замовленням Техімпекс.