Сашко Положинський: Змінити самого себе — це найважче

Після кривавого побоїща на Банковій 1 грудня співак, громадський діяч, шоумен Олександр Положинський для багатьох став справжнім героєм. Відео, на якому лідер гурту «Тартак» на ковші екскаватора намагається заспокоїти натовп, переглянуло багато тисяч людей. Він один із тих, кого можна назвати активістом, який не побоявся відстоювати свою позицію і говорити про неї вголос. Минулого тижня Сашко завітав у свій рідний Луцьк, щоб закликати нашу громаду до єднання та небайдужості.

— Закликаю всіх людей, які більш чи менш дотичні до Луцька, щоб не були байдужими, відстороненими від тих проблем, які є в місті, в країні, а активно брали участь у змінах, які відбуваються зараз. Адже не секрет, що лучани набагато пасивніші за своїх сусідів львів’ян, хоча останніх я також не ідеалізую. Закликаю до створення міцної міської громади, без якої, вважаю, нема майбутнього ні в міста, ні — без сукупності таких міцних громад — у держави. Закликаю людей примушувати себе виходити з зони комфорту, якщо потрібно. Бо повинні самі братися за вирішення питань, за знищення перешкод, які заважають повноцінному розвитку держави та нашого міста зокрема.

— Ви достатньо часу проводите на Майдані, бачите якийсь шлях вирішення ситуації, що склалася?

— Ви хочете почути реалістичний чи фантастичний?

— Реалістичний.

— Це той, про який я говорив від самого початку. Нам треба об’єднувати зусилля всіх людей, зацікавлених у позитивних змінах. Адже у кожного з нас якісь свої бачення, вподобання, думки, ідеї та свої ідеали. Різні люди з різних причин хочуть змін у державі, у владі. Але у нас є щось спільне, що нас усіх об’єднує, — ми мусимо навчитися на цьому одному спільному концентруватись і фізично, і морально, й інтелектуально. А найголовніше, я повторюся, треба винайти оцю схему суспільної взаємодії, яка допомогла би нам створити громадянське суспільство. Впевнений, що коли в країні є справжнє громадянське суспільство, тоді дуже багато проблем і питань відпадають самі собою. І коли є активний український народ, який має важелі впливу на посадовців різного рівня, є зрозуміла напрацьована система існування і функціонування суспільства та влади і ми точно знаємо, які цінності й пріоритети панують, якщо є закони, які виконуються, які працюють не на інтереси конкретних людей, а на інтереси держави та народу, — тоді питання: хто буде Президентом, Прем’єр-міністром, депутатами і так далі — вже вторинне. Умова, коли ти не можеш використовувати посаду для власного збагачення, відразу відсіює велику кількість людей непрофесійних, тих, які йдуть у владу з однією ціллю — захистити власні інтереси. Якщо такі люди відцентровуються, то, зрозуміло, на посади будуть претендувати ті, хто може щось робити, здатен працювати чесно, професійно. І якщо народ може цих осіб контролювати, готовий у будь-який момент їх зняти, якщо треба, покарати, якщо нема за що карати, то принаймні усунути від влади, тоді не важливо, хто персонально вони. Я так думаю, можливо, я помиляюся.

— Тобто потрібно міняти не владу, а саму систему?

— Я думаю, першочергово кожному громадянину треба міняти особисте ставлення до життя, до існування себе у суспільстві, суспільства в цілому і так далі. І, мабуть, це найважче — змінити самого себе.

— Ви є свідком подій на Майдані від самого початку. На вашу думку, що було упущено, зроблено не так, що завадило зорганізуватися і перемогти?

— Досі не маю конкретних відповідей на ці запитання. Я сподівався від самого початку, що є лідери, які знають, яким чином зорганізувати, об’єднати людей, знайти якусь спільну мову. Я спілкувався з сотнями різних людей — знайомих і незнайомих, відомих і невідомих, і ні від кого не почув того, що хотів: чогось зрозумілого, дієвого, можливого, реалістичного у своєму впровадженні. Я не думаю, що можна комусь у чомусь дорікнути, — можна говорити про те, що ми всі винні в тому, що не змогли об’єднатись. Але це через те, що, можливо, ми до цього ще не готові, не спроможні. В такому разі повертаємося до того, що треба працювати над собою, змінюватися.

— Хто з ваших колег підтримував вас на Майдані?

— Зустрічав своїх колег, яких узагалі не очікував там побачити. Є дуже багато відомих і популярних артистів, які взагалі не афішують своєї присутності, не виходять на сцену, не виступають, але їх можна там зустріти у несподіваний час у несподіваному місці: хтось варить борщ, хтось стоїть у нічній охороні. Проте не хочу нікого називати. Раптом почнуться репресії, а люди потім прийдуть до мене з претензіями: навіщо я озвучив їхні прізвища.