Науковці з обсерваторії ESO спостерігали за далекою галактикою під час її «трапези»
Астрономи з допомогою Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO виявили далеку галактику, котра жадібно поглинає навколишній газ.
Астрономи з допомогою Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO виявили далеку галактику, котра жадібно поглинає навколишній газ. Газ падає у її надра, створюючи потік, який одночасно підживлює процеси зореутворення та пришвидшує обертання галактики. Наразі це найкращі прямі спостереження доказів теорії, що галактики затягують та «пожирають» навколишню матерію, щоб зростати та формувати зорі, розповіли у Європейській Південній обсерваторії.
Астрономи здогадувалися, що галактики ростуть, поглинаючи матерію зі свого навколишнього середовища, але цей процес було дуже важко безпосередньо спостерігати. Наразі Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO вивчає дуже рідкісне розташування напрямів на дуже далеку галактику та іще більш далекий квазар — надзвичайно яскравий центр іншої галактики, що живиться від надмасивної чорної діри. Світло від квазара проходить через газоподібне оточення ближчої до нас галактики, даючи нам можливість докладно досліджувати його властивості. Нові результати дають наразі найкращий вигляд галактики під час її «трапези».
Оскільки галактики створюють нові зорі, то їх власні запаси газу будуть швидко вичерпуватись. Так чи інакше, але повинне бути якесь безперервне поповнення свіжими запасами, щоб процеси і далі тривали. Астрономи підозрювали, що відповідь на це питання треба шукати у масиві холодного газу, котрий галактика «примагнічує» із навколишнього простору. У цьому випадку, газ спершу притягується ближче до галактики, утворюючи кільця, котрі обертаються разом із нею, а вже потім поглинаються. Хоча деякі докази подібних галактичних процесів вже спостерігались, але рух газу та інші його властивості досі не були докладно вивчені.
Астрономи використовували два інструменти, відомі як SINFONI та UVES, котрі встановлені на телескопі VLT в обсерваторії ESO Паранал на півночі Чилі. Нові спостереження показали, як власне галактика обертається, а також склад та рух навколишнього газу. «Все чудово узгоджується із моделлю: рух газу, його об’єми та хімічний склад. На вигляд це, наче годування левів у зоопарку. Дана галактика має ненаситний апетит: ми виявили, що вона живиться та зростає вельми швидко», — розповів науковець Майкл Мерфі (Технологічний Університет Суінберну, Мельбурн, Австралія).