Виникнення «кісточки» на нозі найчастіше провокує незручне взуття

Часто тендітні та красиві жіночі ніжки псують великі «кісточки», що виступають. Ці нарости болять, ниють, заважають вибрати взуття і завдають ще багато різних клопотів. У медицині це захворювання називають вальгусною деформацією, у народі ж просто «шишкою». Характерно, що з такою проблемою можна зіткнутися в будь-якому віці. Про причини й особливості цієї хвороби ми розповімо далі.

Причини недуги

Основною причиною появи «шишки» на ступні та вальгусного відхилення першого пальця є вузьке, модельне або занадто жорстке взуття.

Поширена думка, що поява гульки є наслідком дисбалансу сил, які діють на передній відділ стопи під час ходьби. У результаті порушуються рухи й підвищується тиск на перший плюсне-фаланговий суглоб, що в поєднанні з носінням нефізіологічного взуття призводить до нестабільності й появи вальгусного відхилення першого пальця стопи. Насправді такі нарости на ногах є тільки симптомом порушення біомеханіки стопи і, як правило, з’являються внаслідок поєднання того, як ми ходимо, яке взуття носимо та які схильності до деформацій ніг нам дістались у спадок від батьків.

У групі ризику люди, у яких із огляду на професійну діяльність навантаження постійно припадає на передній відділ стопи (артисти балету, танцюристи, гімнасти).

Схильність до деформацій стопи успадковується. Зокрема, передатися може слабкість зв’язкового апарату стопи, яка призводить до нестійкості по периферії першого плюсне-фалангового суглоба та, як наслідок, появи шишки біля основи великого пальця. Причому тут усе дуже залежить від взуття.

Існує низка інших факторів, які призводять до появи болючих гульок на ногах і провокують вальгусне відхилення першого пальця. Наріст на ступні може з’явитися внаслідок травми або нервово-м’язових порушень. Ті, у кого плоскостопість чи підвищена пронація стопи, більше схильні до нестійкості, а отже, у них вища схильність до появи «кісточки» на стопі.

Симптоми

«Шишка» починає формуватися з поступового відхилення великого пальця в бік сусідніх, через що випинається кісточка на великому пальці ноги по внутрішньому краю стопи. На початковому етапі такі нарости можуть бути безболісними. Пізніше, з прогресуванням відхилення великого пальця, гулька стає болючою — може з’явитися почервоніння, припухлість або біль у суглобі. Больові відчуття найчастіше зумовлені тисненням взуття на «шишку», так само вони можуть виникати від тиску всередині суглоба.

Рухи в суглобі здебільшого стають обмежені або болісні. Перелічені проблеми часто поєднуються з молоткоподібною деформацією другого пальця. При носінні закритого взуття внаслідок здавлювання в ділянці кісточок та інших пальців можуть з’явитися потертості й мозолистість. Тиск із боку великого пальця на сусідні пальчики також здатен спровокувати появу мозолів на зовнішній поверхні мізинців або між пальцями.

Як тільки з’явився хоч один із цих симптомів, не треба гаяти часу і надіятися, що мине саме собою. Відразу варто звертатися до лікаря.

Як позбутися «шишки»

Існують консервативні та хірургічні методи лікування вальгусної деформації, які назавжди позбавлять вас від цієї проблеми.

Консервативне лікування, як правило, застосовується на ранніх стадіях недуги, при невеликому розмірі «шишки» та невиражених симптомах (відсутність постійних болів і дискомфорту). Які саме методи консервативного лікування застосовувати, ортопед визначає індивідуально. Першочергово потрібно відмовитися від незручного взуття. Найчастіше пацієнтам рекомендують носити спеціальні ортопедичні устілки. Також призначають різні процедури: масаж, плавання, ходіння по нерівній поверхні (пісок, галька, масажний килимок). Необхідно виконувати і спеціальні вправи: захоплення пальцями ніг із підлоги ручки, згинання та розгинання пальців ніг, катання пальцями пляшки по підлозі тощо.

Хірургічні методи необхідно застосовувати вже тоді, коли яскраво виражена клінічна картина: наріст великого розміру, збільшення кута нахилу пальця, постійний біль, прояв деформації на інших пальцях, неможливість підібрати комфортне взуття.

На сьогодні в країні існує безліч методів хірургічного лікування «шишок» на ногах. Як правило, вибір якогось одного з них здійснюється на основі цілого комплексу чинників: стадії розвитку захворювання, ступеня відхилення плюснової кістки та загальної деформації стопи, віку та фізичного стану пацієнта. Незалежно від того, наскільки серйозне завдання належить розв’язати хірургам, однією з головних їхніх цілей є відновлення природної біомеханіки стопи.

Операція, за допомогою якої здійснюється корекція плюснової кістки, називається остеотомією. Остеотомії сьогодення кардинально відрізняються від тих, що проводили раніше. Інноваційні технології, якими послуговується сучасна хірургія, дозволяють проводити оперативні втручання закритим способом. Закриті остеотомії відбуваються без розрізів, за допомогою невеликих проколів — через них і відбувається «реконструкція» стопи.

Це значно знижує травматичність і болючість операції і, як наслідок, дозволяє зменшити кількість анестезіологічних засобів. Крім того, якщо раніше у кінці хірургічного втручання потрібно було скріплювати скориговану стопу металевими конструкціями, а потім проводити повторну операцію для їх видалення, сьогодні все відбувається набагато простіше. Плюснові кісточки скріплюються гвинтами Барука, розробленими спеціально під ці операції. Вони не вимагають видалення, і, відповідно, не доводиться знову проводити хірургічне втручання.

Великою перевагою таких операцій є те, що після них не потрібно накладати гіпс. Пацієнт, використовуючи спеціальне післяопераційне взуття, починає потихеньку ходити вже наступного дня (на п’ятах, на зовнішніх сторонах стіп). Це дозволяє відразу ж виписатись і продовжувати відновлення вже в домашніх умовах.