Сільський зелений туризм на Волині виходить на європейський рівень

Більше трьох років тому родини Недопадів і Данильчуків із села Ольганівка Рожищенського району об’єдналися, щоб розвивати сільський зелений туризм. Вони збудували агросадибу «Гаївка», де полюбляють відпочивати навіть гості з-за кордону. Cімейний бізнес успішно розвивався, тож вирішили розширити свою діяльність і спорудили ще один будиночок. На його відкритті побувала кореспондент «Відомостей».

— Спочатку виникла ідея створення зони відпочинку тільки для своєї сім’ї, — розповідає господар садиби Григорій. — Адже наші діти живуть в епоху урбанізації, і хочеться, щоб вони відпочивали не десь на асфальті чи бруківці, а поблизу справжнього лісу, купалися у чистому ставку, їли натуральні продукти. Одначе так склалося, що ми тут буваємо не часто, тому спочатку друзі, знайомі почали телефонувати з проханням про відпочинок у будиночку. Адже у нас є і банька, і ставочок — рибу половити, є де прогулятися. Якщо компанія невелика, то можуть і заночувати, і, звичайно, традиційна українська кухня, яку хвалять усі наші відвідувачі.

Прибиранням, готуванням страв у агросадибі, за словами пана Григорія, займаються його мама, тітка, дружина, а також жінка двоюрідного брата Миколи. Йому, до речі, директор Волинського обласного екскурсійно-методичного центру Ніна Пахомюк вручила від імені Міністерства культури і туризму почесну грамоту за сумлінну працю та професіоналізм у галузі сільського зеленого туризму.

Нас зацікавило питання фінансів, адже багато хто каже, що започаткування такої діяльності не потребує великих затрат. Однак це не зовсім так. Можливо, грошей треба трохи менше, коли для відпочивальників відводять кілька кімнат у власній оселі, проте, щоб збудувати нову будівлю, як-от, приміром, «Гаївка», необхідні солідні кошти. Тому без стартового капіталу не обійтися. Конкретної цифри господар агросадиби не назвав, але розповів, що його брат Микола думав, що шести тисяч доларів заощаджень, які мав, вистачить. Але знадобилося значно більше. Проте і Григорій, і Микола працюють на солідних посадах і отримують непогані зарплати, тому спільно їм було під силу збудувати одну садибу, а за три роки — другу. Землю їм у спадок залишила бабуся, до того ж у дуже вигідному місці — поблизу лісу, дороги, недалеко від обласного центру.

На фото: Альтанка біля ставка

Серед гостей, які вже встигли побувати у «Гаївці», господарям найбільше запам’яталася молода німецька сім’я. Німці ніяк не могли звикнути до наших цін, і коли дізналися, що у прейскуранті вартість вказана не у євро, а в гривнях, то були дуже здивовані такою дешевизною. Скажімо, година відпочинку для 8 осіб із сауною тут коштує 80 грн., без сауни — 40 грн. Доба — на 4 чоловік обійдеться у 600 грн. Обід на 6-8 чоловік без випивки вартуватиме 200 грн. Наступного року, влітку, гості з Німеччини знову приїдуть. Також тут відпочивали люди з Білорусі, Польщі, Казахстану.

На запитання, як про садибу дізнаються клієнти, пан Григорій пожартував:

— Першою рекламою завжди є ОБС — «одна баба сказала». Інформація розходиться між людьми дуже швидко. Але у нас є і буклети, і візитівки. Ми зареєстровані у Спілці зеленого туризму України, у каталозі, беремо участь у всіх виставках.

— Три роки тому їздили з Миколою та Григорієм на виставку «Українське село запрошує», — долучається до розмови головний спеціаліст відділу організації туризму облдержадміністрації Віталій Чернець, який також завітав на відкриття агросадиби. — Тоді вони просували на ринок свою гостинну садибу, одну з перших у районі. Сьогодні бачимо приклад того, в якій прогресії розвивається їхній бізнес. Не минуло й трьох років, як поряд постав іще один комфортабельний будинок. Це свідчить про те, що на Волині можна займатися сільським зеленим туризмом, рекреаційною справою, і попит на сільський відпочинок є.

Цю думку підтримує й директор екскурсійно-методичного центру Ніна Пахомюк. За її словами, на Волині є великі перспективи розвитку такої зайнятості сільського населення.

— Сільський туризм — це панацея від безробіття, — каже Ніна Володимирівна. — За статистикою, на один євро, який вкладається у розвиток сільського туризму, паралельно вкладається один євро у супутні види бізнесу, а це сприяє розвитку інфраструктури, народних промислів. Якщо територіальна громада активна, то з’являються нові робочі місця, адже відпочивальники потребують послуг водіїв, перукаря. Вигідний зелений туризм і для тих, хто займається торгівлею, організовує екскурсії.

Ніна Володимирівна запевнила, що послуги, тих, хто започаткував цей вид бізнесу 3-4 роки тому, сьогодні вийшли на більш якісний рівень, і тепер волиняни намагаються працювати за європейськими стандартами. І дійсно, оглядаючи сайт http://vturyzm.com.ua/, де зібрано інформацію про агросадиби Волині, переконуєшся, що окремі з них нічим не поступаються, скажімо, схожим закладам у Польщі.

Щодо матеріальної підтримки держави зеленого туризму, то, на жаль, її нема. Хоча керівники й району, й міста Рожище запевнили, що всіляко підтримуватимуть ідеї розвитку такої діяльності в регіоні. (Добре було б, аби хоча б не заважали — авт.). За словами Ніни Володимирівни, і голова ОДА Борис Клімчук підтримує ідею розвитку сільського зеленого туризму. Крім того, в області можна отримати професійно-технічну освіту за спеціальністю «агент з організації туризму». Навчання триває шість місяців і коштує 2400 грн., по його закінченні видають диплом державного зразка.