Куди пішли гроші, які зняли з аграріїв
Із 6 млрд грн цього року майже до 3-х млрд не буде виділено на АПК.
«Бюджет-2019 року не про людей і не про економіку, для аграріїв же в ньому взагалі повний колапс з точки зору ефективності виконання програм підтримки галузі», – каже член комітету аграрної політики і земельних відносин, представник «Самопомочі» Іван Мірошніченко.
Вже другий рік поспіль не виконуються в повному обсязі програми фінансування, який би напрямок не взяли: будівництво, тваринництво, фермерство, сімейне фермерство. Банально не виділяються кошти. Із 6 млрд грн цього року майже до 3-х млрд не буде виділено на АПК. Іван Мірошніченко зауважив: «Ми пропонували, щоб ці гроші, які не дали торік, – дофінансували в наступному, бо це справедливо. Але ці гроші не дали і вони згоріли. А що пропонує уряд? У нас є норма, що підтримка АПК має становити 1% ВВП від АПК, тобто ця сума мала збільшитись до понад 7 млрд грн, а вони, навпаки, її зменшили. Тобто влада порушила цю норму. Гроші, які не дали в минулому році, і гроші, які з аграріїв зняли, пішли на силовиків і президентський фонд».
Навіть якщо кошти закладені, то використовують їх неефективно, каже Мірошніченко. Є напрямки, де використання нижче 10%. Плюс використовують їх несправедливо. Гроші не доходять до тих, хто їх потребує – малих фермерських господарств. Це все відбувається тому, що немає якісної дискусії між комітетом, урядом і самими товаровиробниками.
«Самопоміч» пропонувала повністю переглянути ці програми щодо АПК. Ідея полягала в тому, щоб залишити тільки ті з них, де немає ніякого ручного управління (наприклад, поновити програму, де аграрії мали податкові пільги стосовно ПДВ і там ніхто не втручався).
Також «Самопоміч» наполягала, щоб 1,2 млрд грн було спрямовано на здешевлення кредитів для аграріїв. І залишити програму підтримки фермерів, але усунути повністю режим контролю і погодження.
«Ми ж розуміємо, що за кожною гривнею потім приходять силовики і перевіряють. А якщо ми виділили фермерам мільярд чи 800 мільйонів, то просто роздати їм на одиницю виробленої продукції, яку вони офіційно показали, задекларували. Таким би чином ми поборолись би з «тінню», тобто фермери мали би показати, що вони виробляють, і тоді отримують просто пропорційну підтримку без всякого втручання», – каже Мірошніченко.
Ще була пропозиція закласти програму із здешевлення добрив. Зараз українські фермери через монопольне становище на ринку і дорогий газ переплачують 30%-50% за кожну тонну добрив порівняно зі світовою ціною. Пропозиція «Самопомочі» – закласти кошти або на здешевлення газу, або на здешевлення добрив при контролі повному монополіста. Це не було почуто.
Аналогічна ситуація із програмою зрошення, каже Іван Мірошніченко.
«Ми хотіли збільшити фінансування програми зрошення. Повністю Приазов’я і південь України: Херсонська, Миколаївська, Одеська області, адже там мільйони гектарів в зоні ризикованого землеробства і низької кількості опадів. Якщо ми там не поновимо зрошення і держава не втрутиться, то там будуть просто гарні заповідники, але точно не буде ефективного аграрного виробництва».
Не почула влада і пропозицій про залучення першокласних виробників складної техніки – комбайнів і тракторів.
«Ми входимо в трійку найбільш потужних експортерів і в десятку найбільш відомих виробників сільгосппродукції, в нас потреба в тракторах і комбайнах щороку на десятки тисяч одиниць, бо треба парк оновлювати. В нас шалений імпорт, а ми не виробляємо цю техніку в Україні. Немає програми, немає стратегії в цьому напрямку».
Цей бюджет, на думку Мірошніченка, не відповідає викликам сьогодення. Він мав би вже бути спрямованим на зростання з урахуванням нової економічної доктрини і розвитку України.
