Акунін відчув люту заздрість до українців-патріотів

Російський письменник Борис Акунін зізнався, що заздрить українцям. Це він зрозумів після того, як відвідав концерт гурту «Океан Ельзи» у Лондоні.

Про те, що найбільше враження він отримав не від музики, а від публіки, Акунін написав у своєму «Live Journal».

«Я опинився у великому залі, наповненому людьми у вишиванках. У дівчат на головах вінки а-ля Наталка Полтавка. Ледь не всі хором кричать «Слава Україні! Героям слава!». І розмахують жовто-блакитними прапорами. А наприкінці весь зал разом з Вакарчуком заспівав національний гімн — «Ще не вмерла України і слава, і воля», — почав письменник.

«Дивлячись на все це, я відчував сильне почуття, природа якого мені стала зрозуміла не відразу, а коли я розібрався, то дуже здивувався. Почуття це, виявляється, було лютою заздрістю. Знаєте, як у дитинстві: сидиш вдома з застудою, дивишся у вікно, а там всі грають у щось нестерпно цікаве, і їм там класно. А у тебе температура, з носа тече, горло наждачне, скоро доведеться пити гидотне молоко з содою і ставити гірчичники», — додав він.

На думку Акуніна, якщо раптом у Росії великий натовп почне кричати «Слава Росії!» й розмахувати прапорами, то це буде або «якась казенно-патріотична акція, або збіговисько агресивних ксенофобів».

«Ну, а уявити собі співвітчизників, добровільно співаючих михалковський гімн про «братских народов союз вековой», я взагалі не можу, уяви не вистачає», — зізнався він.

Здивувало Бориса Акуніна й те, що люди на концерті «Океану Ельзи» здебільшого говорили російською.

Наостанок письменник зізнався, що років три тому був в Україні й йому здалося тоді, що як такої країни в українців не виходить збудувати.

«У будь-якому випадку, я не відчув і не зрозумів, що таке Україна. Усіх місцевих про це запитував, і ніхто, навіть розумні львівські професори, не змогли мені вивести формулу українськості. А зараз ця формула є. Видна неозброєним оком. Називається «національне відродження». І спасибі за це українці, ймовірно, повинні сказати Януковичу і Путіну, тому що перший спровокував Майдан, а другий допоміг українцям згуртуватися і стати нацією», — зауважив Акунін.

Наостанок чоловік додав:

«Розумієте, я завжди вважав сучасний націоналізм дикістю, анахронізмом і, гірше того, небезпечною єрессю. Саме це слово для мене є алергеном. Але ось побачив натовп, який пишається національним прапором, співає гімн не з-під палиці — і при цьому нікого не проклинає і не ненавидить, а просто радіє — і стало заздрісно і гірко від того, що в російських реаліях це неможливо».

«Адже без такого підйому і єднання, напевно, ні чорта хорошого в нашій країні не буде?» — підсумував Акунін.