На Волинь йде повінь

Хоча до приходу весни ще місяць, у країні вже починають говорити про великий паводок, який нас чекає. Волинь — серед тих областей, яку не омине «велика» вода. Наскільки руйнівною може бути її сила, дізнавались «Відомості».

Інформація, що очікувана весняна повінь може бути найбільшою за останні 10 років, неабияк стурбувала мешканців волинського Полісся: тут добре пам’ятають, якої шкоди завдала вода у 1999 році, особливо Любешівському та Ратнівському районам.

— Ми досі не можемо забути, яке лихо принесла нам вода у 1999 році, — розказав «Відомостям» голова Ратнівської районної ради Микола Макарук. — Сьогодні є всі підстави говорити, що повінь такого масштабу може повторитися. Про це свідчить і покрив снігу, і промерзла земля тощо. Щоб дещо пом’якшити повеневу ситуацію у районі, водогосподарники у 2007 році розчистили русло Прип’яті від Видраниці до Щедрогора. Разом з тим не проведена розчистка магістральних каналів, а також русла річки в районі Здомишельської сільської ради. У районі розуміють небезпеку, і тому 23 лютого цій темі буде присвячена сесія райради. Найбільш проблемними на Волині є річки Прип’ять і Стохід — підтвердив начальник обласного виробничого управління водних ресурсів і водного господарства Юрій Бахмачук.

— Коли ситуацією на Стиру ми можемо управляти за допомогою Хрінниківського водосховища, то у разі погіршення повеневої ситуації води річок Прип’ять і Стохід є дійсно некерованими. Збудовані нами насосні станції здатні захистити близько 100 населених пунктів. А це 10% тих, які розташовані у зоні потенційного підтоплення. Хоча кроки для пом’якшення наслідків повені у цих районах робили, проте вони не здатні повністю нейтралізувати шкідливу дію води у разі її виходу із заплави. Щоб зробити це, треба будувати дамби, витратити купу грошей. До речі, такі плани були зроблені ще за часів Союзу. Переконаний, що, на щастя для нашого Полісся, реалізувати їх повністю не вдалося. Природу не обдуриш. Прип’ять і Стохід споконвіку навесні виходили з берегів. Наше ж завдання я бачу в тому, аби максимально швидко пропустити повінь. Тоді вона завдасть найменшої шкоди господарству.

Юрій Бахмачук додав, що з кожним роком ситуація на річках погіршується: вони старіють, заростають. Значної шкоди їх життю завдають люди і… бобри.

— Декілька років тому ми витратили значну суму грошей і розробили карти зон затоплень і підтоплень. Розіслали їх по районах, аби місцеві керівники могли користуватися при видачі дозволів на будівництво. Через рік у 3/4 районів цих карт уже не було. А у Любешові на березі Стоходу побудовано цілий мікрорайон. Це ж саме можемо говорити про Ратно. Коли я спілкувався з колегами із Німеччини, вони сказали, що за будівництво будинків у зоні потенційного підтоплення несе відповідальність сам господар або ж мер міста, який це будівництво дозволив. У нас зараз же побіжать за компенсаціями із державного бюджету.

Ще одну проблему людської діяльності — загати для вилову риби, які ставили місцеві жителі і тим самим сповільнювали рух річок — вдалося ліквідувати. Тут добре потрудились працівники Національного парку. А це була серйозна проблема: у 1999 році, пролітаючи над Стоходом, я нарахував 150 загат. Щодо бобрів, то ці тварини роблять свій «внесок» у руйнування дамб. Але вони занесені у Червону книгу, тому ми не можемо їх знищувати — лише відселяти.

Юрій Бахмачук сказав, що про масштаби нинішньої весняної повені детальніше можна буде говорити лише після 15 лютого. Хоча те, що вона буде — факт незаперечний.

— Ми у зиму увійшли уже в стані повені — вода вийшла на заплаву перед самими морозами і стоятиме там до тепла. До того ж цього року була мокра осінь, холодна зима, верхній шар замерз і талі води не фільтруватимуться у грунт, а скочуватимуться у канави і річки.

Жителів Полісся, які проживають у зоні потенційного підтоплення, може втішити лише те, що волинські рятувальники уже сьогодні готові надати їм першу допомогу.

— У розпорядженні волинських рятувальників є плаваючий транспортер, він знаходиться у Камені-Каширському і готовий в будь-який момент прийти на допомогу потерпілим, — зазначив помічник начальника ГУМНС України в області Володимир Нестеров. — До того ж кожен наш підрозділ оснащений надувними човнами, рятувальними жилетами та мотузками. А те, що у разі необхідності люди отримають фахову допомогу, свідчить факт, що навчальний пункт ГУМНС в області здобув ліцензію на підготовку матросів-рятувальників.

Разом з тим Володимир Нестеров зазначив, що уже сьогодні люди самі повинні подбати про свої оселі: розчистити біля них шляхи для відтоку талої води, не засмічувати їх. Тоді і наслідки можливої повені будуть меншими.