Кабмін прийняв пакет документів, що спрощують підприємницьку діяльність
Уряд запропонував збільшити ставки спрощеної системи оподатковування, щоб одержати з них більше 3 млрд. грн. і скоротити в кілька раз кількість ліцензій. Учора Кабміну знадобилося 6 годин, щоб схвалити 25 нормативно-правових актів, що полегшують роботу малого й середнього бізнесу.
Уряд запропонував збільшити ставки спрощеної системи оподатковування, щоб одержати з них більше 3 млрд. грн. і скоротити в кілька раз кількість ліцензій.
Учора Кабміну знадобилося 6 годин, щоб схвалити 25 нормативно-правових актів, що полегшують роботу малого й середнього бізнесу. Уже втретє уряд обговорив проблеми підприємництва (раніше – у травні й вересні), намагаючись спростити дозвільну систему, скоротити кількість контролюючих держорганів, і побороти рейдерство.
Зокрема Кабмін дозволив тільки Державній податковій адміністрації перевіряти платників на предмет правильності сплати податків при нарахуванні зарплат (раніше це перевіряли всі соціальні фонди). Також, за словами глави Держкомпідприємництва Олександри Кужель, удвічі скорочена кількість контролюючих органів – до 41: «Залишається тільки один орган у кожному центральному апараті. До цього, наприклад, тільки в Міністерстві агропромислового комплексу їх було 10».
Серед нововведень – застосування до бізнесу принципу «мовчазної згоди» на одержання дозвільних документів: якщо за відведений строк держорган не видав необхідного дозволу, дозвіл буде вважатися виданим автоматично. Крім того, Кабмін запропонував повернутися до практики створення територій перспективного розвитку, які уряд Юлії Тимошенко закрив ще в 2005 році. Новий законопроект передбачає, що підприємства в них одержать пільги по податкові на прибуток, ПДВ і ввізним митам.
Самими резонансними законопроектами можуть стати зміни спрощеної системи оподатковування й ліцензування. Ці документи викликали найбільшу негативну реакцію членів Кабміну. Підготовлений Держкомпідприємнмцтва документ про єдиний податок передбачає прив'язку розмірів єдиного податку й максимального річного доходу до мінімальної зарплати. У ході доробки були збільшені обидва ці показники. Фізособи з розміром виручки до 1 тис. мінімальних зарплат будуть платити щомісяця 8-40% мінімальної зарплати, до 1,5 тис. – 40-74%. Ставка для юридичних осіб – 10%, але якщо вони окремо платять ПДВ, то 6%. У ході засідання Кабміну глава Ради підприємців Оксана Продан запропонувала знизити мінімальну ставку для фізосіб із 8% до 4%, що відразу було схвалено.
За словами Кужель, від реформування податку виграють усі: місцеві бюджети додатково одержать 1,7 млрд. грн., Пенсійний фонд – 1,6 млрд. грн., а бізнес – можливість самим визначати собі ставку залежно від обороту.
У парламенті говорять про готовність реформувати роботу бізнесу, але не зараз. На думку депутата Ірини Акімової (Партія регіонів), в умовах кризи будь-яка система оподатковування вимагає стабільності, тому до питання реформування необхідно повернутися вже по його закінченню. Депутат Сергій Гриневецький (блок Литвина) також вважає очевидним необхідність змін у системі єдиного податку, але запропоновані законопроекти Кабміну вважає популізмом напередодні виборів. На його думку, до скасування ліцензування необхідно підходити комплексно, починаючи від прогнозованої бюджетної системи й розробки держпрограм розвитку.
