Війна на Сході підштовхнула молодят до одруження

Тривала антитерористична операція на Сході багатьох змусила по-іншому поглянути на життя, бути сміливішим, відкритішим, так би мовити, спішити жити. Вплинула вона й на тепер уже сім’ю Віталія та Юлії Петруків. Віталік — лучанин, Юля ж родом із Дніпропетровська. Познайомилися в Харківській юридичній академії імені Ярослава Мудрого, в якій обоє навчалися. Та от справжні стосунки зародилися лише тоді, як Віталій почав служити за контрактом у Львівській 80-й аеромобільній бригаді.

Та уже з перших днів АТО він на передовій. Був і в Слов’янську, захищав Луганський аеропорт, де отримав поранення. І весь цей час його підтримувала кохана. Приборкуючи власний страх, кілька разів їздила під самісінький Слов’янськ, аби передавати хлопцям розгрузки та інші речі.

— Як їхала вперше, не знала, що все настільки серйозно. Спершу злякалася, побачивши по дорозі танк. Та коли побувала в таборі військових і побачила, скільки там різної техніки, стало по-справжньому страшно. Але що було робити? Знала, що моя підтримка необхідна, — каже Юлія.

Усміхаючись, Віталій додає, що його хлопці Юлі й підпільну кличку дали — «бойова подруга».

Молодята зізнаються: саме війна на Сході підштовхнула до одруження.

— Там був час помізкувати над життям, — пригадує Віталій. — Ситуації різні, які й спонукали задуматися над майбутнім.

Юля з усмішкою розповідає, що, попри це, побратися з першого разу не вдалося. Каже, дату реєстрації шлюбу доводилося переносити тричі, бо Віталія все не відпускали зі Сходу. Та коли отримав поранення в Луганському аеропорту, його відправили додому на реабілітацію, тож пара вирішила часу не гаяти. Й от 23 вересня у Луцьку вони офіційно стали подружжям.

Жартома запитуємо в Юлі, чи не страшно було заміж за «бандерівця» виходити.

— Ви що, я ж його 5 років знаю! — віджартовується дівчина. — І це ж куди краще за «бандерівця», ніж за якогось сепаратиста-зрадника.