Від хвороб врятують брати наші менші

Спілкуючись із дельфінами, кіньми або собаками, можна помітно поправити здоров'я. Багато українців уже встигли оцінити ефект від лікування тваринами - анімалотерапії

«Тільки не подумайте, що наш собака витворяє чудеса. Це скоріше моя колега, що насамперед допомагає дітям емоційно розкритися», - сходу попереджає психолог Валерія Кукса. Елементи каністерапії - реабілітації за допомогою собак - вона практикує в київському Центрі психології «Я плюс родина». Не бентежачись, лабрадор Ліна діловито бере в зуби кошик з реквізитом для гри. Її ефектна поява серед дошкільнят із синдромом Дауна на якийсь час привертає загальну увагу. Поки малята зацікавлено розглядають собаку, психолог відпрацьовує з ними прийоми по поліпшенню дрібної моторики й жестової мови: діти кидають м’ячик і наказують Ліні його знайти. Ніяких чудес і справді не відбувається. От тільки коли Валерія пропонує дітям погодувати собаку, вихованці із задоволенням простягають тварині їжу, а в їхніх рухах раптом з'являється зосередженість і впевненість. Це при тім, що період концентрації в таких дітей максимально короткий, а той же м’ячик вони ледве втримували в руках.

Несобаче життя

За словами Валерії Кукси, до роботи психотерапевта Ліну готували ретельно й за всіма правилами. У віці від чотирьох до дев'яти місяців вона пройшла спеціальне дресирування в Кінологічному центрі МНС України в Ромнах. Потім Валерія забрала собаку у свою родину й продовжила виховувати її самостійно. Разом з хазяйкою Ліна їздить щоранку на роботу. У Центрі в лабрадора особистий кабінет - окрема кімната, де тварина чекає сеансів. Валерія вдається до допомоги хвостатої співробітниці не тільки при проведенні безкоштовних занять із дітьми з особливими потребами, але й у роботі зі звичайними дошкільниками. Під час розвиваючих ігор вони наряджають собаку, лікують її й годують. Такий сеанс спілкування із твариною обходиться батькам в 150 грн.

«Собака виступає посередником між дорослим і дитиною, - пояснює Валерія Кукса. - Переважна більшість дітей не бояться тварин, у той час як до дорослого вони найчастіше ставляться з побоюванням. До того ж собака викликає позитивні емоції, на яких потім легко вибудувати контакт із дитиною». За спостереженнями психолога, присутність Ліни навіть під час консультації дорослих пацієнтів, як правило, впливає благотворно, розслабляючи присутніх.

Використати котів для занять Валерія поки не наважується. Все-таки це дуже норовлива й незалежна істота, яка більш полюбляє будинок і родину, а не громадські заклади.

Свою методику вона називає експериментальною, хоча у світі подібна терапія давно стала звичною. Так, у Росії функціонує кілька центрів по каністерапії, де собаки беруть участь у реабілітаційних програмах для дітей. А в США нерідкі лікарні, куди пускають кошлатих відвідувачів, одягнених у спеціальні медичні комбінезони. На думку тамтешніх лікарів, візит домашнього вихованця прискорює видужання пацієнтів. Американці навіть придумали новий напрямок йоги - дога-йога. Її творці вважають, що собака, будучи ближче до природи, допомагає власникам швидше досягти гармонії й зарядитися космічною енергією. Такі вправи знімають нервову напругу й поліпшують самопочуття. Втім, опоненти цієї методики стверджують, що подібні заняття можуть виробити психологічну залежність від домашнього вихованця й призвести до того, що людині стане важко спілкуватися із братами по розуму.

Кінська сила

Сьогодні в Україні найпопулярніший і доступний різновид анімалотерапії - заняття з кіньми. Як стверджують самі лікарі, коні - це живий тренажер, що одночасно робить природний масаж тіла й тренує м'язи наїзника. У Києві середня вартість разового заняття з інструктором становить 60-100 грн. Центри, що практикують елементи іппотерапії, працюють у Харкові, Полтаві, Донецьку й інших містах.

«Дмитрик не ходив майже до чотирьох років, - розповідає Катерина Діброва з Тернополя, - а після п'яти сеансів катання на коні став тримати рівновагу. Після восьмого заняття вже самостійно пересувався по квартирі». У її дитини синдром Вільямса - генетичне порушення фізичного й психічного розвитку. У Тернополі дітьми з такими проблемами займається Союз батьків-опікунів дітей із ДЦП «Крила ангела». Завдяки педіатрові Наталі Шидловській з маленькими пацієнтами вже три роки безкоштовно проводяться заняття по іппотерапії. «Ми тримаємо за містом мерина. Щоб не травмувати коня, його зняли з участі в перегонах. Після роботи я сама їжджу на базу і його треную», - пояснює доктор Шидловська. До нетрадиційної медицини вона звернулася не випадково. Після спілкування з конем і занять по верхівковій їзді в її 5-літньої дочки із ДЦП значно покращилася мова.

А от про лікування за допомогою дельфінів в ученому світі сьогодні ведуться палкі дискусії. Деякі дослідники вважають, що повноцінне лікування можливе тільки в умовах вільного перебування. У басейнах тварини страждають від надлишку власного ультразвуку, що згубно позначається на їхньому здоров'ї.

Науковий консультант у столичному дельфінарії «Немо» професор Анатолій Чуприков упевнений, що спілкування з морськими психотерапевтами важко переоцінити, хоча громадський нагляд за умовами утримання дельфінів у неволі, природно, не перешкодив би. «Потрібно розуміти, що дельфін - це не панацея. У цього методу є протипоказання, - говорить пан Чуприков. - До того ж за купанням обов'язково повинен стежити досвідчений лікар».

Лікувати або не лікувати

«Якби теорія про те, що свійські тварини поширюють бактерії, була вірною, наша родина вже давно вимерла б, - зауважує кандидат біологічних наук Віра Котляревська. - Мої діти й онуки ростуть в оточенні собак і кішок і, треба відзначити, хворіють значно рідше, ніж інші». Коли біолог бачить, що вулична тварина в біді, вона приносить її додому й у міру можливості допомагає. За її словами, домашні вихованці не тільки сприяють зміцненню імунної системи, але й є відмінними антидепресантами. А для людей похилого віку - це засіб порятунку від інфаркту. Адже вигулюючи собаку, пенсіонери займаються своєрідною фізкультурою. «Повальна тенденція тримати вдома тварин означає тільки те, що люди зараз живуть у стресових ситуаціях і їм потрібна релаксація, яку вони одержують від своїх вихованців», - вважає пані Котляревська.

Версію про те, що, намагаючись вилікувати від недуги свого хазяїна, тварина сама може занедужати, експерти одностайно спростовують. Втім, настійно рекомендують не забувати, що існують віруси, що паразитують як у людському організмі, так і в братів наших менших. Це, приміром, сказ або лептоспіроз, які можуть передаватися від вихованця. «Звичайно ж, турбота про тварину корисна для психіки людини, - роз'ясняє ветеринар Анатолій Левицький, - але обов'язково треба себе убезпечити, зробивши своєму улюбленцеві необхідні щеплення». До того ж варто знати, що не кожна тварина проявляє лікувальні властивості, як і не кожна людина здатна бути лікарем.

Що таке анімалотерапія

Анімалотерапія (від латинського animal - тварина) - метод лікування й профілактики захворювань за допомогою контакту людини з тваринами. Ще стародавні греки виявили, що собаки допомагають людям справлятися з багатьма хворобами, а в Індії здавна лікували сеансами пташиного співу. Як самостійний метод лікування анімалотерапія стала популярною в другій половині XX століття. Розрізняють кілька її видів: іппотерапія (лікування за допомогою коней і верхової їзди), дельфінотерапія, каністерапія, фелінотерапія (лікування за допомогою котів).