Радіацію у продуктах виявляють і в чистих районах

15 травня 2009, 14:10

Джерело: Відомості

Про шкідливий вплив радіації на здоров’я ми зазвичай задумуємося раз на рік — коли в країні наприкінці квітня відзначають чергову річницю страшної катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. Через понад 20 років після аварії радіаційний фон у більшості областей знаходиться на рівні природного, про що щоденно сповіщає гідрометеоцентр. Але у наближених до ЧАЕС районах радіонукліди «спочивають» на ґрунті, а далі через ланцюжок «ґрунт — рослина — тварина — людина» потрапляють на решту територій, створюючи постійну загрозу всьому населенню України. У Волинській області радіаційно ураженими визнано три райони — Камінь-Каширський, Любешівський та Маневицький. Яка там ситуація зараз, а також у цілому на ринках області, куди можуть потрапляти опромінені продукти та металобрухт, ми запитали у завідувачки радіологічного відділу Волинської санепідемстанції Ольги Гусєвої. — Спеціалісти нашого відділу здійснюють радіологічний контроль за продуктами харчування, металобрухтом. Крім того, вивчають стан забруднення будівельної сировини (глина, пісок, щебінь), води з артезіанських свердловин. Тут інша специфіка забруднення — природними радіонуклідами, але вони теж створюють певне дозове навантаження, — розповідає Ольга Миколаївна. — Виявляємо велику кількість забруднених продуктів і немалий відсоток дітей та дорослих з перевищеним вмістом в організмі радіонуклідів. Особливо це стосується радіаційно уражених районів. Загалом 167 населених пунктів області визнані постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи. Як відомо, найбільше акумулюють радіацію гриби, лісові ягоди, молоко і м’ясо. Радіонукліди осіли на поверхні ґрунтів, з часом занурюються глибше, і тварини вживають їх з травою. Дуже постраждали від аварії лісові масиви. Якщо на полях час від часу здійснюється рекультивація, то в лісах жодна очистка не проводиться. — Та варто зауважити, що, якщо на перших порах після катастрофи вміст радіонуклідів, наприклад, у молоці досягав 1,5 тисячі бекерель на літр, то зараз максимальні рівні — до 300 бекерель (при нормі 100 бекерель на літр), — продовжує Ольга Миколаївна. — Щодо питної води, можна сказати, що глибина артезіанських свердловин сягає кількох кілометрів, тому, напевно, радіонукліди з ґрунтів ще не дійшли до неї. Тобто вода в радіаційному відношенні на Волині є чистою і безпечною. На ринках Луцька також проводиться контроль усієї продукції. Забруднених продуктів в останні роки не виявляли. Не варто волинянам боятися і металобрухту з радіацією (вивезеної із зони техніки, приладів, які запросто продають у Києві). Завідувачка радіологічним відділом СЕС розповіла, що випадок транзитного переміщення забрудненого металобрухту мав місце приблизно 5 років тому. Вантаж везли до Польщі з Одеси і затримали на кордоні через перевищення гамма-фону. Брухт вилучили і захоронили на пункті для радіаційно уражених предметів (підприємство «Радон» у Львівській області). Якщо ж хтось дуже переживає, що в його організм з їжею або водою потраплять радіонукліди, варто пройти обстеження в обласній лікарні і дотримуватися кількох порад. — Спеціалісти нашого відділу надрукували збірку «Методи кулінарної обробки для зменшення вмісту радіонуклідів у продуктах», — наголошує Ольга Гусєва. — Здійснювати заходи радіозахисту необхідно, якщо є сумніви в якості придбаних продуктів. Овочі, ягоди і гриби найперше треба промивати під проточною водою. Перед миттям капусти, цибулі, часнику слід видалити верхнє найбільш забруднене листя. Наступний етап обробки — вимочування в чистій воді протягом 2-3 годин. Наприклад, вимочування грибів дає змогу видалити 30-40% радіоактивних елементів. Далі продукти обов’язково відварювати, при цьому відвари не застосовувати для приготування перших страв, а виливати. Радіаційно уражене м’ясо і рибу не можна смажити, при такій кулінарній обробці всі радіонукліди залишаються у продукті, а через випаровування рідини їх концентрація навіть збільшується. Це відбувається і при висушуванні грибів. Молоко краще пускати на сир або сметану, бо найбільша кількість радіонуклідів залишається у сироватці. Крім того, існує небезпека забруднення радіонуклідами продуктів харчування не лише з уражених територій. Їжу, яка «фонить», виявляли і в чистих районах. — Це можна пояснити великою міграцією продукції і сировини, — каже фахівець із радіології. — Наприклад, кілька років тому ми знайшли в одному з ковбасних цехів Горохова перевищений вміст радіонуклідів у м’ясі. Вдалося з’ясувати, що сировина надійшла з Локачинського району, який теж у принципі не забруднений. Далі походження м’яса не змогли встановити, заготівельники могли закупити його і в радіаційно уражених районах, і в Рівненській області. Що ж до прогнозів на майбутнє і впливу радіації на здоров’я, Ольга Гусєва зазначила, що продукти, які споживають українці, забруднені не лише радіонуклідами, а й іншими токсичними елементами, важкими металами, генетично модифікованими організмами. — Їх сукупність негативно позначається на здоров’ї. Але радіаційне забруднення — основний фактор впливу, що спричиняє розвиток онкопатологій, — констатує спеціаліст. — Коли ми аналізуємо показники захворюваності, що були до аварії, і теперішні, то можна сказати, що онкологічні недуги зросли у кілька разів. У найближчі 50 років покращення здоров’я українців чекати не варто, крім того, достеменно не відомо, як позначиться радіаційне забруднення на наступних поколіннях.