Польща потребує українських будівельників

Стверджує Генеральний консул Польщі у Луцьку Томаш Янік

Угода про спрощення візового режиму ЄС та Україною є, безумовно, позитивним зрушенням у взаєминах двох сторін та важливою спробою подолати жорсткий бар’єр на шляху спілкування значної частини громадян. Ще більше українців стали отримувати безкоштовні візи до держав Євросоюзу. Однак для значної частини населення країни Шенгенської зони тепер стали «залізною завісою». Генеральний Консул Республіки Польща в Луцьку Томаш ЯНІК запевняє: хоча й у візовому полі залишилося ще багато проблем, які необхідно вирішувати, та зміни відбулися. І то значні.

— Генеральне Консульство Республіки Польща в Луцьку працює з 2003 року. Чи рахували ви, скільки українських громадян скористалось вашими послугами?

— До мільйона українців. Цифра достатньо серйозна. Щодня консульство видає близько чотирьохсот віз. Окрім цього, оформляємо посвідчення учасникам місцевого прикордонного руху. Одночасно ми співпрацюємо з українськими громадянами у всіх сферах політичного, суспільного, економічного, культурного, наукового життя. Надаємо також допомогу громадянам України польського походження. Як і в кожної дипломатичної установи, пріоритетним питанням Генерального Консульства РП у Луцьку є також промування Польщі.

— Чи збільшилась кількість бажаючих поїхати до Польщі порівняно з минулими роками?

— Після вступу до Шенгенської зони візова політика, звісно, змінилась. До оформлення віз тепер серйозніший підхід. Якщо до вступу Польщі до Європейського Союзу громадянам України видавались безкоштовні візи, дійсні лише на території Польщі, то тепер візи, що видаються, є платними та діють на території практично всіх країн ЄС. За нашими підрахунками, близько 15-20% попередніх безкоштовних віз взагалі не використовувались українцями, а тепер серед бажаючих отримати документ дійсно ті особи, яким потрібно їхати за кордон. Тому кількість громадян, які звертаються за візами до консульства, зменшилась на 40%. Однак зараз після одного відвідування країни Шенгенської зони проблем практично не виникає, і наступна віза видається, як довгострокова. Та й Польща у цьому питанні намагається діяти гнучко, видаючи національні візи, які надають право на в’їзд до цієї країни в основному особам, які хочуть там працювати.

— Чи є потреба в Польщі у трудових мігрантах?

— Звичайно, є, особливо коли йде активна підготовка до Євро-2012. Майстри-будівельники, зварювальники, монтажники — спеціалісти, яких потребує наша країна. Люди ж без відповідної освіти в основному працюють на сезонних сільськогосподарських роботах.

— Які візи найчастіше оформляють українці?

— Це, можливо, вас трохи здивує, але здебільшого робочі — до 35%.

— А в яких випадках Консульство відмовляє у відкритті візи?

— Шенгенська система базується на комп’ютерній реєстрації громадян. Отож, за порушення іноземного законодавства українці можуть отримати відмову у видачі візи. Приміром, коли вичерпали свій ліміт перебування в іншій країні попередньою візою. На жаль, буває і так, що заявники вдаються до різноманітних правопорушень, аби отримати візу. Підробка документів, надання про себе неправдивої інформації, зміна імені та прізвища з метою приховати факти депортацій чи порушення візових вимог у минулому, спроби вирішити питання через знайомих — найпоширеніші форми зловживань з боку українських громадян.

— Які категорії громадян користуються пільгами при відкритті віз?

— Законодавством не передбачені пільги при відкритті віз. Натомість визначено 14 категорій громадян, які можуть отримати візу безкоштовно. Серед них вчені, політики, представники місцевого самоврядування, журналісти, студенти, спортсмени, пенсіонери, інваліди. Крім необхідних документів для безкоштовного отримання візи, вони зобов’язані вказати мету поїздки за кордон. Коли ж в’їзд на територію Шенгенської зони плануватиме особа, яка фігурує у списку небажаних осіб, навіть якщо вона належить до однієї з вищенаведених категорій, то теж може отримати відмову.

— Під час останнього візиту Президента держави до Брюсселя ініціювалося питання про перелік категорій громадян, яким візи видаватимуть безкоштовно, за спрощеною процедурою і зі зменшеним пакетом необхідних документів. Він доповниться організованими туристичними групами, адже понад 40% українців подорожують у їхньому складі, та релігійними діячами. Україна лобіює ще й впровадження безвізового режиму з Республікою Польща. Як до цього ставиться Польща і чи є прогрес в даному питанні?

— Польща теж би хотіла вільного спілкування із своїм сусідом — з Україною. Та в Євросоюзі є різні точки зору. Позиція ряду держав — дочекатися закінчення виборів і зрозуміти, що в Україні відбуватиметься далі. Наразі потрібно в два рази збільшити кількість пунктів пропуску через кордон. Поки буде працювати 8 таких переходів — черги на кордонах не зникнуть. А де є черги — там є основа для корупційних діянь. Для порівняння скажу, що на польсько-німецькому кордоні, який за протяжністю схожий до польсько-українського кордону, до вступу Польщі до Євросоюзу було 40 пунктів пропуску і черг там не було. Польща вже почала будувати пункт пропуску в Долгобичеві-Угринові. Цей об’єкт, і взагалі кількість пунктів пропуску через кордон, буде мати ключове значення під час проведення Євро-2012. Українська сторона постійно говорить мені про відсутність коштів на будівництво, тому з її сторони ці інвестиції не реалізовуються. Але ж, на мою думку, інвестиція в кордон швидко повертається в державний бюджет. І це буде хорошою перспективою для України.