Щоб вийти заміж за іноземця, треба мати і щастя, і удачу

Так вважають в агентстві міжнародних знайомств

Яка дівчина не мріє одружитися з багатим, красивим, надійним? І якщо вже співвітчизники зовсім не надихають наших представниць слабкої статі, вони вирішують радикально змінити своє життя та вийти заміж за іноземця. Найпростіший шлях при цьому — знайти потрібний сайт знайомств. Але тут виникає проблема — незнання мови, а вчити лінь та й нема коли, плюс це затратно. Тоді можна вибрати складніший шлях — поїхати, наприклад, на відпочинок за кордон і там познайомитися з якимось «принцом». Але й цей варіант вимагає чималих коштів. Тому зазвичай вибирають третій — агентства міжнародних знайомств. Саме до одного з таких звернулася наша співрозмовниця Олена. Тоді у неї був складний період у житті. Нещодавно вона розлучилася з чоловіком, самій довелося виховувати 6-річного сина, працювати, знімати житло.

— Мені похвалилася подруга, що є таке агентство і там реально можна познайомитися, причому безкоштовно, — розказує Олена. — А ще запевнила, що, як правило, іноземці дуже щедрі і дарують багато подарунків. Не знаю сама чому, напевно, швидше, щоб відволіктися від проблем, я вирішила спробувати. Хоча ставилася до цього несерйозно, та, зізнаюся, глибоко в душі вірила про того єдиного люблячого, незрадливого.

Щоб сподобатися і викликати до себе інтерес, Олені багато зусиль докладати не довелось. Адже фігура у неї ідеальна, та й з лиця симпатична. Тому кілька вдалих фото, що розмістили на сайті, свою справу зробили, і від кавалерів відбою не було, листи посипалися одне за одним, тільки встигай відповідати. Але Олена цим не займалася, просто вказала на кількох, з якими хотіла б продовжувати спілкуватися. Працівниці агентства самі відписували, звичайно, попередньо узгодивши з нею відповіді, але що вони насправді там писали, дівчина не знає. Та вже через кілька місяців італієць Роберто виявив бажання приїхати до Олени.

— Я погодилася, — зізнається Олена, — бо на фото він мені сподобався, незважачи на те, що був уже трохи у віці — 45 років. В агентстві він зустрів мене з великим букетом квітів, але його зовнішність дещо розчарувала, адже на сайті він виглядав набагато молодшим і красивішим. А тут такий собі пристаркуватий худорлявий чоловічок. Та що поробиш, довелося з ним гуляти, відвідувати ресторан. Нас постійно супроводжувала перекладач з агентства. Він казав, що йому сподобалося наше місто і доброзичливі люди. Наступного дня програма була схожою — прогулянки вулицями, у парку, потім обід. До речі, на другий день Роберто попросив, щоб на побачення я взяла сина. А коли ми зайшли у магазин, купив малому комп’ютер. Та все ж таки байдужість із моєї сторони закордонний гість відчув, тому й не наполягав на продовженні стосунків. На третій день Роберто поїхав у свою Італію. Олена через якийсь час зійшлася зі своїм колишнім чоловіком і зараз щаслива у шлюбі. На запитання, якби італієць все ж таки їй сподобався, чи погодилася б вона переїхати до нього, відповіла, що так.

Як виявилося, Оленина історія не поодинока. Зазвичай, як пояснила директор цього агентства пані Богдана, щоб вийти заміж за іноземця, треба мати щастя, а ще бути наполегливою.

— За 5 років існування агентства було 5 шлюбів, — розповідає Богдана. — Дівчата вийшли заміж у Дубаї, Намібію, Англію, Канаду і США. Ті, з ким до сьогодні спілкуюся, не жаліються на життя за кордоном. Але чому не всім вдається знайти свою долю? Думаю, через те, що дівчата занадто ідеалізують іноземців, впевнені, що всі обов’язково багаті й гарні. Але чоловіки бувають різні, вважаю, що в Інтернеті нічим не гірше, як у житті, треба мати і щастя, і удачу. І зовсім не означає, якщо дівчина зареєструвалася у нас, то ми їй зобов’язані знайти пару. Так само самій треба активно брати участь у пошуках, анкету урізноманітнити, адже дівчат багато, велика конкуренція. По-друге, виникають проблеми з документами. Уряди країн, з яких приїжджають клієнти, з підозрою відносяться до інтернаціональних шлюбів, бо буває багато фіктивних, одружуються лише, щоб отримати громадянство і так далі. Щоб виїхати, наприклад, в Америку, оформлення візи може зайняти від 6 до 9 місяців. Та, головне, мати терпіння і задатися ціллю.

Найактивніші кавалери, тобто ті, що найчастіше листуються з нашими дівчатами, — це американці. Але приїжджають на зустрічі більше європейців, бо їм це зробити простіше. А щодо вікової категорії, то, як розповіла Богдана, це чоловіки старші, яким близько 40 або за 40, тобто вони вже твердо стоять на ногах, мають житло, пристойні заробітки — усе, крім особистого життя. Хоча трапляються й молоді. У липні приїжджав з Бразилії кавалер, йому 25 років. Місяць тому він вже вдруге відвідав Луцьк. Схоже, має серйозні наміри до своєї волинської пасії, вона не проти.

— В середньому у місяць приїжджає 4­5 іноземців, — розповідає директорка агентства. — Найбільше клієнтів восени та навесні, влітку та зимою мало, напевно, наших морозів бояться, — сміється. — А щодо клієнток, то їх вік коливається від 18 до 60.

На запитання, чому такий великий інтерес у чоловіків із-­за кордону до українок, Богдана пояснила, що наші жінки ще зберегли сімейні традиції, на відмінну від іноземних, які більш емансиповані і на перше місце ставлять кар’єру, бізнес, виходять заміж близько 40 років і думають, народжувати їм дитину чи ні. Наші ж, як правило, хороші господині, дбайливі матері, берегині сімейного вогнища.