Щоб не запізнитися до польського роботодавця, потрібно завчасно подбати про візу

Робота за кордоном для багатьох сьогодні —  це чи не єдиний вихід, щоб вижити. Безробіття, скрутне економічне й політичне становище в Україні змушує наших громадян шукати кращої долі «за бугром». Волиняни, зокрема, найчастіше їдуть до сусідньої Польщі. Яких трудових ресурсів потребує тепер ця країна і чи збільшився потік туди трудових мігрантів, із якими труднощами вони стикаються, дізнавалися «Відомості».

Популярною серед волинян була й Росія, в основному туди їхали на будівництво. Та, зважаючи на останні події, громадяни, особливо з західних областей, звідтіля повернулися. Втім, як розповіла представник Інформаційно-консультаційного центру освіти та працевлаштування в Польщі Людмила Буховцева, багато хто має намір знову їхати в РФ, а надто ті, хто мав там постійну роботу.

— Зверталися до мене лише дві бригади — зварювальників і мулярів, які працювали в Росії, — розповідає Людмила Олександрівна. — Однак для мулярів поки що роботи у Польщі немає, а зварювальникам необхідно мати євросертифікат на право виконувати відповідні роботи. Загалом вакансій зварювальників у Польщі є багато, але проблема в тому, що наші робітники не мають сертифіката. Тому ми вирішили налагодити співпрацю з технікумом у місті Демблін, де готові нашим спеціалістам зробити двотижневі курси і після їх завершення видати відповідні сертифікати, з якими вони зможуть влаштуватися на роботу в країнах Євросоюзу. Звичайно, на ці курси запрошують людей, які мають навики, досвід зварювальних робіт. Орієнтовно навчання коштуватиме 500 доларів. Безсумнівно, вимоги до кваліфікації працівників виросли. Якщо шість років тому на будову брали людей і казали: «Ми їх тут підучимо», то тепер, наприклад, опалубник повинен уміти читати схеми та малюнки, знати новітні технології і хоча б на базовому рівні володіти польською мовою. Втім, заявок на будівельні спеціальності сьогодні мало, переважають робітничі вакансії у тепличні господарства, на сортування овочів-фруктів, переробку. Нещодавно звернулася флористична фірма — просить людей на виготовлення штучних квітів. Особливих вимог до претендентів немає, єдине — не лінуватися, адже заробіток залежить від виконаної роботи.

На запитання, скільки можна заробити у місяць, Людмила Буховцева відповіла, що зарплатня стартує від 600 доларів.

— Ми пропонуємо тільки легальне працевлаштування, роботодавець забезпечує працівника медичною страховкою, яка покриє витрати у разі його лікування, — продовжує пані Людмила. — З нового року набула чинності Угода між Україною і Польщею про соціальний захист населення, відповідно до якої робота у Польщі, за умови сплати відповідних внесків і податків, зараховується у трудовий стаж. Люди, яких ми відправляємо, їдуть із довідкою податкового резидента. Тоді роботодавець не сплачує прибутковий податок, тому що там для іноземців він становить 20%. Коли заробітчани повертаються в Україну, вони йдуть у податкову і сплачують цей податок тут. Якщо ми прагнемо до Євросоюзу, то повинні звикати до того, що працювати потрібно легально.

Директор агентства з працевлаштування за кордоном ТОВ «Юнеко Груп» Марія Вєржбіцкі каже, що сьогодні зацікавленість пошукачів роботи Польщею та іншими країнами Європи зросла, адже багато людей, які працювали в Росії, хоч там і заробітки вищі, тепер бояться туди повертатися.

За словами Марії Олександрівни, серед вакансій польського ринку праці переважають робітничі спеціальності: зварювальники, оператори станків із числовим управлінням, слюсарі, токарі, водії. З початком весни збільшується попит на сезонних працівників у сільському господарстві, адже поляки їдуть на заробітки в Німеччину, Голландію, в результаті чого звільняється ринок для українських заробітчан.

Водночас варто зазначити, що, незважаючи на статистику видачі робочих віз (а тільки по Волині це десятки тисяч), сезонні працівники з прикордонних областей рідко звертаються по допомогу до посередників. У них, як правило, вже є перевірені місця та роботодавці.

— Основною вимогою до претендентів на робітничі спеціальності є досвід роботи, — розповідає Марія Вєржбіцкі. — Щодо євросертифіката, то це поняття відносне, головне, щоб працівник мав навики, а на тому ж заводі, фабриці чи підприємстві є можливість пройти навчання й отримати такий сертифікат. Інша ж ситуація склалася щодо водіїв-міжнародників. Так, на підставі українського посвідчення міжнародника жоден водій не може бути офіційно працевлаштований, оскільки у Польщі він мусить пройти навчання й отримати низку польських документів, а саме: психотести, свідоцтво кваліфікації та карту водія. Роботодавці, з якими ми співпрацюємо, забезпечують цим своїх працівників. Тому я тут не бачу проблеми. Як і немає проблем із вакансіями — вони були і будуть. Але труднощі в тому, що у весняно-літній період люди, які мають намір працевлаштуватися, не можуть своєчасно отримати робочу візу. Наприклад, у Волинському регіоні на сьогодні можливо здійснити запис для здачі документів до Консульства чи візового центру лише на початок червня, у Львівському та Вінницькому регіонах на цей момент узагалі відсутня така можливість. Тож навіть за великого бажання працівника поїхати і підзаробити, на жаль, не завжди можна вчасно отримати робочу візу.

Пані Вєржбіцкі переконана, що це питання потрібно врегулювати на державному рівні. Чому посередники, які опікуються офіційним працевлаштуванням українців за кордоном, на сьогодні не мають змоги від імені клієнтів здійснювати подання пакета документів для отримання робочої візи, адже, скажімо, у туристичних операторів цієї проблеми не існує. Надання ж такої можливості сприяло б як легалізації працевлаштування у цілому, так і зменшенню черг у консульствах і візових центрах.

Сергій, який уже кілька років поспіль їздить у Польщу на роботу в господарство, де вирощують цвітну капусту, каже, що поки проблем із візою у нього не виникало. Роботодавець завчасно дає запрошення, щоб працівники встигли оформити документи. Зазвичай реєструється у Консульстві через Інтернет, щоб подати документи. А це за часом може бути і через день-два, й за місяць, залежно від напливу людей. У його випадку він чекав до двох тижнів і потім ще стільки ж, щоб забрати візу.

— У мене до червня ще дійсна минулорічна, та скоро подаватиму документи для нової, — каже Сергій. — Склад працівників у господаря майже не змінюється, він нам довіряє і постійно запрошує знову. Йому вигідно брати на роботу українців, бо ми працюємо понад норму, хочемо побільше заробити. У поляків же з 9-ї до 18-ї — і робочий день завершився.