Фальсифікацій на виборах, швидше всього, не уникнути

Так вважає колишній голова Комітету виборців України, а нині заступник голови Секретаріату президента Ігор Попов, який нещодавно відвідав Волинь. «Відомостям» вдалось поспілкуватись із молодим, але знаючим чоловіком — 13 років трудової діяльності присвятив виборам.

— Пане Ігорю, в інтерв’ю одному з видань ви назвали цифру 15-20%. Не забагато?

— Сьогодні деякі кандидати на посаду президента заявляють, що буде проходити стільки турів виборів, поки я не виграю, або спробуйте виграти на дільницях, я виграю в судах. Тобто є налаштованість на можливість фальсифікацій. Особливо це гостро постане, коли розрив між кандидатами, що лідирують, буде мінімальним. І тоді виникне спокуса за рахунок фальсифікацій наздогнати або навіть перегнати свого суперника. Щодо того, як це технічно можна зробити. Перше слабке місце — недосконалий закон про вибори. До цього часу незрозуміло, скажімо, як голосуватимуть громадяни України за кордоном. Крім того, залишається норма, за якою можна вносити виборців до списку у день виборів. Якщо за рішенням суду в день виборів, ці дані потім перевіряються в реєстрі виборців. Якщо лише за рішенням комісії, їх уже ніхто не перевірятиме. Фактично можна вписати і сто чоловік. А потім ці дані будуть запаковані і ніколи вже не відкриватимуться. Ніхто не перевірить, чому так багато людей проголосувало, чому явка складає 110 чи 120%. У цьому ж таки законі дуже ускладнена або навіть унеможливлена процедура оскарження подібних фальсифікацій. Це, відповідно, відкриває шлях до фальсифікацій.

Друга наша проблема — недосконалість реєстру виборців. Ми його створюємо уже два з половиною роки. У серпні 2009-го вступив у дію. Але, коли після того пробували провести довибори в місцеві ради, то побачили, що неточність склала до 20%. Я боюся, що в день виборів багато хто або не знайде себе в списках, або знайде там людей, які чи померли, чи на тій території взагалі не проживають. Це, звісно, також можна використовувати для маніпуляцій та фальсифікацій.

— І що, внести до виборів поправки уже неможливо?

— Чому ж? Можливо. Після того, як Верховна Рада у другому читанні провалила запропонований законопроект, Президент звернувся з офіційним листом до Верховної Ради, спікера парламенту з тим, щоб негайно повернутися до розгляду даного питання і все-таки внести хоча б ті зміни, які дійсно закриють дорогу до грубих фальсифікацій. Сподіваємось, що Рада, яка зараз працює в пленарному режимі, все-таки внесе хоча б ті основні необхідні зміни з тим, щоб у день виборів у нас було менше проблем.

— Третього туру очікувати? Принаймні, заступник голови ЦВК Андрій Магера не виключає такий перебіг подій.

— Не думаю, що буде третій тур. Діюче законодавство не передбачає. Та й, зрештою, нам треба вже звикати до високого рівня політичної культури. Кандидати, які програють, мають привітати того, який переможе. І далі вже вибирати для себе: чи будуть працювати з ним в коаліції, чи підуть в опозицію.

— Днями Віктор Ющенко заявив, що подає у Верховну Раду законопроект, у якому пропонується ввести мажоритарну систему виборів.

— Так, ми розробляємо такий законопроект. Залишилось обговорити деталі. Мажоритарна система виборів, на думку Президента, — це те, до чого треба повертати вибори до місцевих рад. Це була частина пропозицій по конституційній реформі. Але оскільки конституція не була так відразу підтримана, то приходиться частину цих ідей проводити як окремі закони. І саме тому Президент буде вносити закон про мажоритарну систему виборів до місцевих рад. Цілком реально, що ВР проголосує. І вже вибори 30 травня пройдуть за мажоритарною системою, що дасть нам якісно новий склад депутатів місцевих рад, які будуть більше опікуватися виборцями, а не партійними вождями в Києві. Так само Президент збирається внести найближчим часом на розгляд ВР законопроект про зміну виборчої системи по виборах до парламенту в напрямку переходу до відкритих списків, оскільки діюча система себе дискредитувала.

— За своїми відчуттями, по тій інформації, яку ви маєте, може ВР проголосувати за мажоритарну систему виборів до місцевих рад?

— На сьогодні 50 на 50. Хоча знаємо, що більшість сільських голів, депутатів підтримують таку ідею. Відкрито говорять, що їм би легше було працювати на своїй вулиці, в своєму кварталі, ніж заглядати в рот чи то обласному партійному керівництву, чи центральному.

— Ви не думали повернутись до прямих виборів голів місцевих рад?

— Зараз не готові. Принаймні, до 30 травня шансів запровадити вибори губернаторів прямим голосуванням немає.

— Я не про губернаторів, а про голів рад.

— Все одно, чи це буде голова обласної ради, чи адміністрації. Однаково треба проводити конституційну реформу, в першу чергу, для перерозподілу повноважень між центром та регіоном. Тобто повинен бути чіткий баланс між силою мандату, обсягом повноважень та відповідальністю. Визначитись, що залишаємо обласним адміністраціям, які повноваження передаємо органам місцевого самоврядування. І в цьому контексті уже буде видно, як кого обирати.

— Президент нещодавно обмовився, що збирається після президентських виборів розпустити парламент. Це як?

— Це частина виборчої програми Президента Ющенка.

— Якщо він стане Президентом?

— Коли він буде обраний на другий термін. Це частина передвиборчої програми Ющенка. А саме: якщо парламент не прийме змін до Конституції, цей парламент буде розпущений. Це жорстка позиція глави держави.

— Пане Ігорю, чому поміняли посаду?

— Набагато більше можна зробити, коли ти у владі. Одночасно зростає й відповідальністьі, але ти не просто транслюєш свої думки в листуванні чи через телебачення, а в щоденному режимі ходиш розказуєш своїм колегам, Президенту чи Верховній Раді, що треба зробити. Приймається 5 чи 10% відсотків твоїх пропозицій, але не 0,5%.