Студенти перестали боятися сесій

Бо Болонська система дозволяє здавати екзамени протягом семестру

З 2005 року ВНУ Лесі Українки приєднався до Болонської декларації. З того часу не припинялися дискусії щодо доцільності запровадження нової системи організації навчального процесу. Чи потрібно це нам? Які її переваги? Чи перекривають вони недоліки? Це спробував з’ясувати кореспондент газети «Відомості.UA» в розмові з деканом Інституту філології та журналістики ВНУ Юрієм ГРОМИКОМ.

— Чи готові самі студенти сприйняти це нововведення?

— Болонська система навчання передбачає переорієнтацію навчального процесу на ефективну самостійну роботу студентів, а роль викладача зводиться в основному до консультування. Наші ж студенти після школи не зовсім готові до такої форми навчальної діяльності. Тому тут велика відповідальність покладена на викладача, який повинен забезпечити студента пакетом навчально-методичних матеріалів з розлогими коментарями, таблицями, зразками виконання вправ, що дадуть можливість молодій людині опанувати великий обсяг матеріалу з певного курсу самостійно.

Результати впровадження кредитно-модульної системи на практиці засвідчують плюси й мінуси нових підходів до організації навчального процесу. Одначе безперечним є те, що запровадження нової системи оцінювання знань спонукає майбутніх фахівців до більшої мобільності, посилює елемент змагальності, сприяє зниженню пропусків занять.

— Як студенти ставляться до можливості не складати іспити?

— Спудеї усвідомили необхідність системності та систематичності навчальної діяльності протягом усього семестру, а не тільки під час сесії. Це хороший стимул для них подбати про екзаменаційну сесію заздалегідь. Але щоб набрати максимум балів, потрібно докласти максимум зусиль.

— Болонська декларація акцентує увагу на тестових технологіях як найбільш об’єктивних. Чи може тестування бути єдиною формою контролю за ефективністю навчальної роботи студентів?

— Досвід показав, що тестовий контроль забезпечує належний рівень об’єктивності оцінки, не потребує великих затрат часу ні викладача, ні студента. Однак на філологічних спеціальностях він виправдовує себе не завжди. Тести дозволять оцінити переважно формальний рівень знань, тому їх доречно використовувати як проміжну форму контролю. Досвідчений педагог розробляє таку систему тестових завдань, яка дає змогу виявити також рівень сформованості вмінь і навичок мовознавчого та літературознавчого характеру.

— Які можливості відкриваються перед студентами після завершення вузу?

— Чи не найбільший позитив для них — можливість продовжити навчання в інших вишах Європи. Але ця обставина в більшості випадків залишається мрією, бо передбачає високий рівень володіння англійською мовою.