Чи зникне озеро Світязь через розробку білоруського кар’єру? (доповнено)

Шацькі озера можуть зникнути — з таким лейтмотивом українські ЗМІ останні півроку пишуть про «перспективи» унікального куточка природи України. Винними називають білорусів. Адже рік тому в безпосередній близькості від кордону з Україною розпочалися роботи на Хотиславському крейдяному кар’єрі. Від Світязя він розміщений на відстані 30 кілометрів. Жару у вогонь додавало те, що білоруси розпочали роботи не повідомивши про це сусідів, хоча між двома сторонами у рамках ООН ще у 1991 році підписана «Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті». Її положень ніхто не відміняв. До того ж роботи велися у засекреченому режимі — адже відбувалися вони у прикордонній зоні, куди не кожен бажаючий може потрапити.

З лютого місяця влада Волині писала звернення у всі можливі інстанції — до Президента, Прем’єра, Міністерства охорони навколишнього середовища, народного депутата Віктора Олійника, який працює у профільному екологічному комітеті Верховної Ради. Саме завдяки зусиллям останнього українців запросили на громадські слухання звіту білоруських вчених про можливий вплив на довкілля господарської діяльності крейдяного кар’єру.

У Хотиславі побувала і кореспондент «Відомостей».

Перетинаючи кордон з Білоруссю, українська делегація мала одну мету — призупинити роботи поблизу свого кордону, у безпосередній близькості до Шацьких озер.

За словами наших вчених, ці озера карстового походження і живляться переважно підземними водами. Робота ж кар’єру може пошкодити водоносні горизонти. Адже він вбиратиме у себе велику кількість підземних вод — у проекті, розробленому ще за часів СРСР, передбачалося відкачувати приблизно 20 мільйонів тонн води на рік. Стільки споживає ціле місто. У зону дії кар’єру потрапили не лише Шацькі озера. За декілька кілометрів від нього знаходиться озеро Турське, що є основним джерелом регулювання водного режиму на Турській осушувальній системі загальною площею 10 тисяч гектарів. Під вплив майбутнього гіганта білоруської промисловості потрапляє й унікальне волинське озеро Святе. Те, що робота кар’єру вплине на ці природні дива, в українських вчених сумнівів не було. Її наслідком може стати обміління озер з поступовим їх перетворенням у болота.

Білоруси до громадських слухань підготувалися грунтовно: запросили багато титулованих вчених-екологів, представників Міністерства природи, місцевих жителів тощо. Серед організаторів цих слухань були ЗАТ «КварцМелПром» та ТзОВ «Трайпл» — приватні білоруські фірми, які отримали «добро» від білоруської влади на розробку кар’єру.

Спочатку надали слово білоруським вченим, які провели дослідження і змоделювали можливий вплив розробки родовища на екосистему.

Їх висновок зводився до наступного: певний вплив на природу безперечно буде. Але не суттєвий. Наприклад, «підсохнуть» деякі заболочені ділянки лісу. На їх думку, місцевих жителів це повинно порадувати — грибів буде видимо-невидимо. Щоправда, в деяких місцях зникнуть чорничники, окремі види рослин та тварин. Але на загальний стан довкілля у найближчі роки це не вплине. Тим паче, що про будь-які наслідки можна говорити лише тоді, коли глибина кар’єру досягне декількох десятків метрів. А це буде, як намагались переконати науковці, приблизно років через 25. А вже зараз розроблена державна програма компенсаційних заходів, що мають зменшити вплив на навколишнє середовище. Серед таких називалися будівництво по контуру родовища гідравлічної «завіси» у вигляді спеціальних компенсаційних інфільтраційних каналів з подачею до них води з кар’єрного водовідливу тощо.

— Якщо буде якийсь негативний вплив, то найперше його відчую я, адже мешкаю за 500 метрів від кар’єру, — запевнив його начальник, українець за національністю Руслан Киричук (до речі, у Хотиславі можна часто почути українську мову).

Попри це питань у нашої делегації лишалось багато. Було помітно, що їх білоруси дещо остерігалися. По-перше, впала у вічі поспішність із підготовки самого звіту. Незважаючи на запевнення у тому, що такий передбачає білоруське законодавство, складалось враження, що якби не галас, піднятий українськими ЗМІ, ніякого звіту взагалі б не було. Опосередковано це підтвердив і білоруський гідролог Віктор Музинін. Він визнав, що часу на проведення грунтовних польових досліджень впливу від роботи кар’єру на підземні грунтові води не було. А це значить, що всі висновки білоруських вчених зроблені у кабінетах на базі даних, зібраних аж у 1993 році!

Ще більше занепокоєння з’явилося, коли ми змогли на власні очі переконатися у тому, що сябри встигли зробити за рік. Вони зняли з поверхні весь 12-метровий шар піску, добралися до крейди, практично «на підході» запуск заводу із виготовлення силікатної цегли тощо. Стало зрозуміло, чому так хвилюються наші сусіди. Вони уже вклали десятки мільйонів доларів у проект, який українці можуть при великому бажанні «заморозити», згідно із діючою Конвенцією. Адже білоруси були зобов’язані сповістити нас про початок будівельних робіт практично на самому кордоні (до речі, українським журналістам було заборонено фото- і відеозйомку кар’єру, мотивуючи тим, що він знаходиться у прикордонній зоні). Проте від відповіді білорусів хотілося крізь землю провалитися.

— Ми уже рік намагаємось «достукатися» до вашого міністерства, — розповів директор ТзОВ «Трайпл» Олександр Вєснов. — Але ж у вас 12 заступників міністра! І питання про проведення спільних досліджень вирішити практично неможливо!

— 4 серпня 2009 року ми направили офіційно по дипломатичному каналу звіт про оцінку навколишнього середовища, — додав начальник спецінспекції державної екологічної експертизи проектів Білоруського Мінприроди Олександр Андрєєв. — До сьогодні ми ніякої інформації не отримали від української сторони. Хоча просили надіслати нам якість зауваження — нічого не було представлено.

Ситуацію намагався врятувати начальник державної екологічної інспекції у Волинській області Олег Кіндер: — Наш візит — це вже перший крок, і його продовжуватиме Міністерство. Українська сторона обов’язково дасть свої експертні оцінки уже найближчим часом.

Тут, як кажуть, «без коментарів».

А що стосується впливу на довкілля, то «Відомості» попросили прокоментувати побачене завідувачку лабораторії природоохоронних заходів інституту гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук Олену Цвєтову.

— Звіт зроблено на професійному рівні. Проте такі питання потрібно вирішували спільно на рівні Міністерств природи України та Білорусі. Разом виробляти домовленості. Є у нас хороші спеціалісти, які б могли також змоделювати ситуацію, а потім порівняти дані досліджень обох сторін. Тим паче, що висновки білоруських вчених були зроблені на даних 1993 року, а у нас є дані 2009 року. Проте хочу зазначити, що коли вони виконуватимуть усі заплановані природоохоронні заходи, а це уже робиться, то суттєвої шкоди довкіллю кар’єр не завдасть. Але моніторинг із нашого боку проводити треба.

— Якщо тільки ми побачимо, що робота кар’єру якось шкодить природі, ми тут же все призупиняємо і заливаємо водою, — використав останній аргумент для українців голова Малоритського райвиконкому Казимир Лапич.

Насамкінець хочеться сказати дещо про білоруську модель економіки. Познайомитися з нею за день, звичайно, було важко. Але… Скажімо, у будівництво кар’єру дві приватні фірми вклали десятки мільйонів доларів, а залишається він у власності держави. До того ж уже на початкових етапах одна третя суми була потрачена на природоохоронні заходи, розроблені державними інститутами. За рахунок бізнесменів мають побудувати дорогу, стоквартирний житловий будинок, котеджне містечко, дитячий садочок, зробити реконструкцію місцевої школи і провести газ та водопровід у найближчі від кар’єру два села. Всі соціальні об’єкти передаються на баланс місцевої влади. У них це називається соціальною відповідальністю бізнесу. І діє вона на практиці.